Речник кремля Дмитро Пєсков різко відреагував на твердження про можливе надання Україні ядерної зброї з боку Франції та Великої Британії, назвавши це «кричущим порушенням міжнародного права» і закликав парламентські інституції обох країн ініціювати розслідування
Про це розповідає Дніпро24
«Ви чули вже заклики нашого парламенту до колег в Англії та Франції вжити дій для парламентських розслідувань. Це кричуще порушення всіх норм і принципів, відповідних актів міжнародного права», – зазначив речник лідера росії Володимира Путіна.
Заяви розвідки та ключові претензії
У своїх коментарях Пєсков послався на висновки російської служби зовнішньої розвідки, яка, за її твердженням, нібито виявила план прихованого постачання Європою компонентів, обладнання й технологій, що могли б бути використані для створення ядерного боєприпасу та засобів його доставки. За повідомленнями тих, хто поширював цю інформацію, метою такого кроку нібито було створення у Києва можливості претендувати «на вигідніші умови завершення бойових дій»
Розвідники нібито називали конкретні варіанти комплектуючих, зокрема «частину TN75 від балістичної ракети підводних човнів М51.1», і стверджували, що «Берлін розсудливо відмовився» від участі в цій, за їхньою версією, «небезпечній авантюрі»
Міжнародне право та позиції сторін
Обіг ядерної зброї у світі регулюється Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, і Франція та Велика Британія формально ніколи не заявляли про намір передавати Україні елементи такої зброї або порушувати відповідні міжнародні норми.
Водночас в офіційних київських заявах також не фігурував намір повернутися до володіння ядерним озброєнням; Україна відмовилася від нього після підписання у грудні 1994 року Будапештського меморандуму. Документ передбачав запевнення (assurances) щодо територіальної цілісності України в обмін на відмову від ядерного арсеналу, і його підписантами були росія, Україна, Велика Британія та США.
Українська влада неодноразово підкреслювала, що бачить членство в НАТО як «єдину реальну гарантію безпеки», у тому числі в офіційній позиції МЗС у грудні 2024 року, яка пролунала на тлі дискусій щодо консенсусу членів альянсу щодо можливого запрошення України
Заяви про передачу ядерних компонентів, якщо вони мають місце, викликають серйозні питання щодо дотримання міжнародних зобов’язань і потенційних наслідків для регіональної та глобальної безпеки, тому потребують ретельної перевірки й офіційних роз’яснень від залучених держав