Голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив, що внаслідок нічної атаки кількість постраждалих у столиці зросла до 60 осіб.
Про це розповідає Дніпро24
«Станом на цю годину у Києві внаслідок атаки постраждало 60 людей», – повідомив він.
Поранені медики та пошкоджена техніка
За інформацією міської влади, під час повторного удару постраждали медпрацівники, які надавали допомогу постраждалим після першого влучання. Також зафіксовано пошкодження карети швидкої допомоги.
Медичний персонал і водій отримали поранення середньої тяжкості і були госпіталізовані до лікувальних закладів Києва. Луночки місць ураження та оперативна робота бригад тривають, аби надати допомогу пораненим і стабілізувати ситуацію в районах ураження.
Енергетична компанія ДТЕК повідомила про руйнування на своєму виробничому майданчику: постраждав працівник підприємства, йому надали необхідну допомогу. Внаслідок удару зафіксовано пошкодження адміністративних приміщень і виробничих цехів, а також 15 автомобілів. Ремонтні бригади вже працюють на місцях і ліквідовують наслідки.
Масштаб атак і міжнародно-правові аспекти
Вночі проти 16 квітня росія атакувала низку українських міст, у тому числі Київ. У різних районах столиці фіксувалися руйнування та загибель цивільних: внаслідок ударів загинули четверо людей, серед них 12-річна дитина. Напади здійснювалися з використанням ударних безпілотників, ракет, керованих авіабомб і реактивних систем залпового вогню.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі як воєнні злочини. Обстріли, які призводять до знищення об’єктів енергетики, водопостачання, медицини та інших елементів життєзабезпечення, створюють умови, що загрожують життю та здоров’ю цивільного населення.
Експерти та правозахисники вказують на низку дій, що можуть свідчити про геноцидні практики. До таких ознак належать, зокрема:
- вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на часткове або повне знищення групи;
- публічні заклики до знищення або виключення існування нації чи її представників;
- переслідування й винищення проукраїнсько налаштованих осіб на тимчасово окупованих територіях;
- насильницьке переміщення або депортація дітей із метою зміни їхньої ідентичності.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Станом на сьогодні 149 держав-учасниць Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду та притягувати винних до відповідальності як під час війни, так і у мирний час.
Керівники столичної адміністрації назвали нічні удари свідомим терором, спрямованим проти цивільного населення, та наголосили на необхідності продовження евакуаційних та аварійно-рятувальних заходів, надання допомоги постраждалим і підтримки роботи екстрених служб.