Міністр культури Тетяна Бережна висловила підтримку ідеї встановлення в Києві пам’ятника гетьману Івану Мазепі та наголосила, що питання потребує ширшого обговорення на культурному й політичному рівні. Ініціатива викликала дискусію про те, як увіковічнити постать Мазепи в столиці й надати їй належного художнього та історичного відображення.
Про це розповідає Дніпро24
«Особисто я, звичайно, підтримую, щоб був такий пам’ятник у Києві. Працюємо над цим», – додала вона.
Історичний контекст пам’яткоустрою в Києві
У Києві вже є кілька пам’ятних знаків гетьманам: з кінця ХІХ століття на Софійській площі стоїть монумент Богдану Хмельницькому, а в незалежній Україні на 300-річчя Конституції Пилипа Орлика відкрили пам’ятник гетьману-вигнанцю поблизу будівлі Конституційного суду. На Подолі розташований пам’ятник гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному.
Повноцінний монумент Івану Мазепі наразі є лише в Полтаві, тоді як у кількох інших населених пунктах, зокрема в Чернігові, з’явилися погруддя. Окреме питання стосується бюста Мазепи, виготовленого для встановлення біля Свято-Успенського собору в Києво-Печерській лаврі: він уже декілька років залишається невстановленим.
Суперечності навколо постаті Мазепи
Іван Мазепа історично пов’язаний із прагненнями до більшої автономії Гетьманщини та союзом зі шведським королем Карлом XII, що завершився поразкою під Полтавою 1709 року. Саме ці події стали підґрунтям для довготривалих суперечливих оцінок його ролі в українській історії.
росія століттями намагалася очорнити ім’я Мазепи, подаючи його в негативному ключі, і в росії його часто називають «зрадником».
Обговорення встановлення пам’ятника Івану Мазепі поєднує мистецькі, історичні та політичні аспекти: потрібні консенсус щодо місця, концепції та форми меморіалу, а також ширша громадська дискусія щодо вшанування такої значної постаті української історії.