Оксен Лісовий повідомив, що розмови про можливу відставку не демотивують команду Міністерства освіти, оскільки працівники відносяться до роботи як до служби. Так він прокоментував періодичну появу в публічному просторі інформації про своє звільнення та ймовірне переформатування Кабінету міністрів
Про це розповідає Дніпро24
«Чи демотивують такі розмови? Ні, не демотивують, тому що, насправді, ви ж розумієте, ми тут розглядаємо себе як мобілізованих людей. Ми служимо. Це наша служба. Це не найкомфортніше місце для роботи, аж ніяк. Це служба. Я був би на війні зараз, якби я не був на цій посаді. Власне, на цю посаду мене з війни і забрали, з Серебрянського лісу, якщо ви знаєте. Тому ми ставимось як до служби. Буде демобілізація, ну, фух, видихнемо, слава Богу. Важливо, щоб нам не було соромно за цей період», – зазначив урядовець.
Реакція на кадрові чутки
Міністр наголосив, що обговорення кадрових змін є звичним для демократичної та динамічної країни і може свідчити про оновлення та свіжий погляд у владних структурах. Він підкреслив, що ставиться до власної долі спокійно і прагне максимально використати час на посаді для реалізації визначених завдань.
Водночас Лісовий визнав, що постійні чутки про звільнення мають негативний вплив: за таких умов складніше планувати довготривалі ініціативи і мотивувати команду до системної роботи.
Передісторія та питання служби
Верховна Рада призначила Оксена Лісового міністром освіти і науки в березні 2023 року. У біографічних відомостях фігурує його добровольча служба у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади на початку повномасштабного вторгнення.
У 2024 році адвокат Микита Андреєв оприлюднив відповідь на запит від командування Десантно-штурмових військ, у якій зазначалося, що Лісовий офіційно не перебував у списках бригади (військова частина А0281). Пізніше були оприлюднені свідчення військових, які стверджували, що він дійсно перебував у зоні бойових дій як доброволець.
Попри суспільний інтерес до цих деталей, міністр наголошує на важливості продовження роботи відомства і на прагненні не підвести очікування освітян та учасників освітнього процесу.