Працівники Дніпродзержинського хімічного заводу (ДХЗ), що входить до структури ДП «СхідГЗК», поділилися спогадами про свій професійний шлях напередодні Дня хіміка, який відзначається в останню неділю травня. У розповідях — про вибір фаху, трудові династії, труднощі виробництва під час війни та очікування на стабілізацію постачань для випуску спеціальних гафнієвих сплавів.
Про це розповідає Дніпро24
Від родинних порад до майстерності на майданчику
За прикладом батьків деякі фахівці обрали хімію ще в юності. Так, Вадим Залозних із дитинства цікавився точними науками: його мати Віра Федорівна працювала медсестрою, а батько Володимир Дмитрович з 1965 року був бригадиром апаратників на Придніпровському хімічному заводі і порадив синові продовжити родинну професію. Вадим згадує свої кроки до професії: «Я закінчив Дніпродзержинський політехнічний технікум за спеціальністю «обладнання коксохімічних заводів» із дипломом техніка-механіка, – згадує Вадим Залозних. – І, пройшовши строкову армійську службу, у 1989 році радо влився у великий дружний колектив ПХЗ. Став до роботи апаратником цеху №5 та поринув у цікавий виробничий процес. Робота подобалася, колектив надихав. Так промайнули роки… Але, на жаль, у 2007 році цех закрився».
Після закриття цеху Вадим продовжив трудову діяльність на інших підприємствах — у НПФ СВК та «Біосфера», а 2023 року повернувся до ДХЗ як апаратник-гідрометалург і нині працює майстром виробництва. Він відзначає, що пишається довірою колег і керівництва та цінує роботу в команді досвідчених фахівців і молодих спеціалістів.
Аналітика, родинні традиції та виробничі виклики
Марина Карпеченкова — провідний інженер-технолог аналітичної групи центрально-заводської лабораторії — вже 40 років працює в ЦЗЛ. Вона вступила до технікуму з аналітичної хімії ще в підлітковому віці і продовжила навчання в Московському хіміко-технологічному інституті ім. Д.І. Менделєєва за спеціальністю «Хімічна технологія електровакуумних матеріалів та приладів». Марина й чоловік працювали на одному підприємстві: «Ми одночасно стали до роботи на одному підприємстві: чоловік – інженером-технологом у цех із виробництва цирконію і гафнію, а я – в лабораторію того ж цеху. Приємно, що життєвий шлях у «хімії» проходимо разом. А ще для мене важливо, що я займаюся улюбленою справою та відчуваю себе на своєму місці, передаю свій досвід, знання, підхід до роботи колегам. Колектив нашої лабораторії професійний і сформований, переважно жіночий. Більшість співробітників мають великий досвід, що дає змогу виконувати складні аналітичні роботи, пов’язані з контролем якості продукції, аналізом матеріалів та технологічних процесів».
Денис Литвин обрав технічну освіту в галузі хімічних технологій рідкісних та розсіяних елементів, закінчив Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості. Професійний шлях почався у 2009 році на ДНВП «Цирконій», а з 2015 року Денис працює на ДХЗ і нині обіймає посаду начальника цеху основного виробництва. Він підкреслює важливість гідрометалургійних процесів та роботу з рідкісними металами як поєднання точності, відповідальності й постійного розвитку, а також згадує родинні трудові традиції: кілька поколінь його роду працювали на Придніпровському хімічному заводі, і сьогодні його мама також працює на ДП «СхідГЗК».
Костянтин Ліндт, заступник директора ДХЗ з виробництва, розповів про свій довготривалий професійний шлях: «Перед вступом до інституту я довго не міг зробити вибір: фізика чи хімія, – згадує Костянтин Ліндт, заступник директора ДХЗ з виробництва. – У роки моєї юності це були, можна сказати, «модні науки». Про якісь великі перспективи тоді я не замислювався. Вступив на фізико-технічний факультет, спеціальність «Хімічні технології рідкісних та розсіяних елементів». Навчався з цікавістю та задоволенням. Ось уже 51 рік я працюю на проммайданчику колишнього виробничого об’єднання «Придніпровський хімічний завод». І жодного разу не розчарувався у хімії. Мені важко уявити своє життя без цієї роботи… Навіть удома не можу відірватися від неї: генеруються думки, ідеї, будуються плани…»
«За цей час вдалося пройти важливий професійний шлях, поглибити знання у сфері гідрометалургійних процесів та роботи з рідкісними металами, – зазначає Денис. – Для мене ця робота – не лише професія, а й можливість бути частиною складного та важливого виробництва. Хімія – це наука, яка безпосередньо пов’язана з реальним виробництвом і створенням потрібних матеріалів. Професія хіміка для мене – це поєднання точності, відповідальності та постійного розвитку. У нашій роботі немає дрібниць, і саме це робить її цікавою. Мої дідусь, бабуся та мама свого часу працювали на Придніпровському хімічному заводі. Тому, можна сказати, що повага до цієї професії та розуміння важливості виробництва передавалися у родині з покоління в покоління. Сьогодні моя мама також працює на ДП «СхідГЗК». Для мене це є особливо цінним, адже хімічне підприємство стало частиною нашої сімейної історії».
Серед ключових виробничих викликів, які називали фахівці, — неритмічне постачання сировини, зокрема гафнієвої, яка утворюється лише у виробництвах, що випускають цирконій для атомної енергетики. Подібні виробничі ланцюги представлені в обмеженій кількості компаній у США, Франції, Китаї, Індії та кількох інших країнах, тому постачання може бути нестабільним.
За словами керівництва, завод працював і продовжує працювати в умовах війни, стикаючись із графіками погодинних відключень електроенергії, що ускладнювало організацію безперервного виробництва. Доведелося скорочувати потужності та тимчасово відключати частину підрозділів, щоб зберегти основне виробництво, робочі місця й прибуток підприємства. У 2026 році завод було віднесено до переліку критично важливих виробництв, після чого графіки відключень припинилися.
Попри всі труднощі, підприємство завершило минулий рік із прибутком, а перший квартал поточного року також виявився прибутковим; виробнича програма виконується, і в планах — успішна робота й у другому кварталі. Крім того, попит на продукцію зріс, зокрема й через обставини, пов’язані з війною: існує інтерес закордонних компаній, зокрема німецької, до закупівлі гафнієвих сплавів.
Довідково. Раніше зі складу потужного Придніпровського хімзаводу було виділене ДНВП «Цирконій», яке у 2014 році інтегрувалося до структури ДП «СхідГЗК» як Дніпродзержинський хімзавод. Наразі ДХЗ здійснює випуск гафній-нікелевої лігатури, а майданчики цирконієвого виробництва законсервовані.
Матеріал підготовлено з використанням архівних фото героїв публікації. Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.