За офіційними даними, населення Китаю скоротилося четвертий рік поспіль у 2025 році — на 3,39 мільйона осіб до 1,405 мільярда — на тлі рекордно низької народжуваності та зростання кількості смертей.
Про це розповідає Дніпро24
Демографічні показники
У 2025 році загальна кількість народжень упала до 7,92 мільйона — на 17% порівняно з 9,54 мільйона у 2024 році. Водночас кількість померлих зросла до 11,31 мільйона з 10,93 мільйона роком раніше. Рівень народжуваності знизився до 5,63 на 1000 осіб, рівень смертності сягнув 8,04 на 1000 осіб — найвищого показника з 1968 року.
“приблизно на тому ж рівні, що й у 1738 році, коли населення Китаю становило лише близько 150 мільйонів”, сказав Ї Фусянь, демограф з Університету Вісконсин-Медісон.
Китай продовжує швидко старіти: частка осіб віком понад 60 років уже становить близько 23% населення. За оцінками, до 2035 року кількість людей старших за 60 років сягне приблизно 400 мільйонів — обсяг, що еквівалентний населенню США та Італії разом узятих. Така демографічна трансформація підсилює тиск на пенсійні системи та ринок праці.
Уряд уже підвищив пенсійний вік: тепер очікується, що чоловіки працюватимуть до 63 років замість 60, а жінки до 58 років замість 55.
Кількість шлюбів у 2024 році скоротилася на 20% — до понад 6,1 мільйона пар порівняно з 7,68 мільйонами у 2023 році. Оскільки шлюб традиційно є важливим фактором народжуваності, падіння числа реєстрацій знижує ймовірність швидкого відновлення демографічних показників.
У травні 2025 року було ухвалено рішення дозволити парам одружуватися не за місцем реєстрації, а у будь-якому місці країни, що, за прогнозами демографів, може тимчасово стимулювати народжуваність. У третьому кварталі 2025 року кількість шлюбів зросла на 22,5% порівняно з попереднім роком — до 1,61 мільйона, що може свідчити про перерву в майже десятирічному спаді.
Економічні та соціальні наслідки
Швидке скорочення робочої сили та старіння населення створюють додаткові виклики для планів Пекіна щодо стимулювання внутрішнього споживання та стримування зростання боргу. Урбанізація посилює проблему: частка населення, що проживає в містах, у 2025 році становила близько 68% порівняно з приблизно 43% у 2005 році, а життя в містах робить народження дітей дорожчим для сімей.
Цього року уряд зіткнеться з потенційними витратами приблизно 180 мільярдів юанів (приблизно 25,8 мільярда доларів США) на заходи зі стимулювання народжуваності. Серед ключових витрат — національна субсидія на дітей, що була впроваджена минулого року, та гарантії повного покриття медичних витрат, пов’язаних із вагітністю, у 2026 році. Зокрема, заплановано повне відшкодування витрат на методи допоміжної репродукції, включно з екстракорпоральним заплідненням (ЕКЗ), з національного фонду медичного страхування.
Китай має один із найнижчих у світі показників народжуваності — близько одного народження на жінку, що суттєво нижче коефіцієнта заміщення 2,1. Інші країни Східної Азії, зокрема Тайвань, Південна Корея та Сінгапур, демонструють схожі низькі показники, близько 1,1 народження на жінку.
Крім того, число жінок репродуктивного віку (15–49 років) у Китаї має скоротитися до кінця століття більш ніж у два рази та опинитися нижче від 100 мільйонів, що ще більше посилює довгострокові виклики для відновлення показників народжуваності та підтримки економічного зростання.
Повні дані за 2025 рік будуть опубліковані пізніше, але вже зараз демографічні тренди вказують на тривалу хвилю структурних змін, яка торкнеться соціальної політики, ринку праці та системи соціального забезпечення.