Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звернувся до інституцій Європейського Союзу з проханням організувати місію для встановлення фактів щодо стану нафтопроводу «Дружба», що проходить українською територією. У листі він також припустив, що результат такої місії може сприяти розблокуванню нового фінансування ЄС для України.
Про це розповідає Дніпро24
«Угорщина підтримує ідею місії зі встановлення фактів за участю експертів, делегованих Угорщиною та Словаччиною, для перевірки стану нафтопроводу «Дружба», – сказав Орбан у листі до президента Європейської Ради Антоніу Кошти.
Політичне тло: вето на санкції й умови для кредиту ЄС
Угорщина разом із Словаччиною утримують вето на ухвалення 20-го пакета санкцій проти росії та на виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися під час саміту в грудні. Обидві столиці наполягають, що відновлення транспортування нафти трубою «Дружба» має стати передумовою зняття їхніх заперечень, і заявляють про намір зберігати вето доти, доки постачання не відновиться.
Паралельно з листом до європейських посадовців Орбан опублікував у мережі Х відкритого листа і відеозвернення до президента України, в якому звинуватив Київ у блокуванні роботи нафтопроводу та закликав до більшої уваги й поваги до угорських інтересів.
Оцінки пошкоджень і позиції Києва
Київ наполягає, що трубопровід було пошкоджено внаслідок обстрілів наприкінці січня, натомість угорські та словацькі представники відкидають тези про фізичні перешкоди для постачань і називають проблему радше політичною. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто 23 лютого стверджував про відсутність фізичних перешкод для постачання, підкреслюючи політичний характер суперечок.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС 23 лютого наполіг на версії про пошкодження труби й порадив європейським столицям звертатися з ультиматумами до кремля як адресата відповідальності за руйнування інфраструктури.
Представники Єврокомісії визнали, що росія зруйнувала нафтопровід «Дружба», водночас зазначивши, що відновлення роботи залежатиме від технічних можливостей і строків, які визначить українська сторона.
Ситуація має суттєві економічні наслідки для країн, що не мають виходу до моря й залежать від транзитної труби. Для Угорщини та Словаччини це означало тимчасове продовження винятків від заборони на купівлю російської нафти, які ЄС запровадив після початку повномасштабного вторгнення.
За даними дослідження фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) і болгарського Центру вивчення демократії (CSD), імпорт російської сирої нафти до Угорщини й Словаччини у 2022–2024 роках приніс кремлю близько 5,4 мільярда євро доходів, що, за оцінкою авторів дослідження, еквівалентно вартості приблизно 1800 балістичних ракет «Іскандер-М».
Заяви про необхідність фіксації фактів від ЄС на тлі політичної суперечки можуть стати важливим етапом у вирішенні конфлікту інтересів між державами-членами та перспективами фінансової підтримки України.