У Білогірському районі анексованого росією Криму триває критичне скорочення запасів у Білогірському та Тайганському водосховищах: південна частина Білогірського водосховища нині майже без води, констатує місцевий краєзнавець, котрий говорив на умовах анонімності.
Про це розповідає Дніпро24
Стан водосховищ і загрози для запасів
За оцінкою фахівця, нинішня ситуація може призвести цього року до дострокової втрати корисного об’єму обох штучних водойм. Здебільшого в маловодні сезони місцева влада намагається створювати резерви в Білогірському водосховищі перед літнім періодом, щоб компенсувати характерний для півострова дефіцит у спекотні місяці та забезпечити потреби південно-східної частини Криму. Наразі, за словами експерта, ці запаси витрачають занадто рано.
«Нинішнього року відбувається щось нераціональне – воду витрачають уже зараз. А що робитимуть влітку, коли одне із стратегічно важливих для водної безпеки Криму – Білогірське водосховище втратить корисний об’єм води ще до літа?»
Фахівець підкреслює, що навіть при рясніших опадах у квітні верхів’я річки Біюк-Карасу, яке живить Білогірське водосховище, залишається маловодним. За його інформацією, витоки з Карасу-Баші частково перенаправляють на потреби промислового господарства з вирощування форелі, через що до водосховища надходить менше води, а її якість погіршується.
Причини зниження та наслідки для водопостачання
Краєзнавець зазначає, що після 2014 року пріоритети в регіоні змістилися: інтереси бізнесу почали переважати над екологією та потребами населення, що також впливає на доступність і якість води для резервуарів. Це ускладнює поповнення обсягів у Білогірському і Тайганському водосховищах та підвищує ризик дефіциту в пікові літні періоди.
Розрив подачі дніпровської води через Північно‑Кримський канал різко погіршив загальний стан водопостачання півострова, тож проблема вододефіциту залишається однією з найнагальніших для регіону. Попри запевнення російської влади анексованого Криму про нібито покращення ситуації, фактичні запаси у штучних водоймах демонструють скорочення.
У такому контексті можливі сценарії обмежень і суворішого контролю подачі води впродовж літньо‑осіннього періоду. Російська влада стверджує, що нинішніх ресурсів вистачить приблизно на півтора року за умови дотримання графіків подачі води, але місцеві експерти попереджають про ризик виникнення дефіциту вже цього літа, якщо витрати води продовжаться нинішнім темпом.