У Павлоградському історико-краєзнавчому музеї зберігається жорновий камінь, виявлений у районі Міськгілки. Цей експонат, ймовірно, пов’язаний із найбільшим млином Павлограда, що належав родині Балабанів і колись розташовувався на місці сучасного Міського культурно-дозвільницького центру. Про це повідомили представники музею.
Про це розповідає Дніпро24
Конструкція жорен складалася з двох круглих каменів однакового діаметра. Нижній камінь залишався нерухомим, тоді як верхній обертався вручну за допомогою спеціальної ручки. Через бокові отвори висипалося борошно. Хоча процес був трудомістким, історично це була переважно жіноча праця, до якої в часи голодоморів часто залучали і дітей.
Під час Голодомору 1932–1933 років жорна стали рятівним засобом для багатьох українців: на них таємно перемелювали сховане зерно або навіть сурогати — жолуді, каштани та подрібнену кору. Радянська влада усвідомлювала їхнє значення, тому наприкінці 1932 року активісти організували масове вилучення й знищення жорен, розбиваючи їх просто на очах у селян.
Не дивно, що після відновлення незалежності України та початку створення музеїв і меморіалів жертвам голодоморів жорна стали ключовими символами експозицій — нагадуванням про боротьбу за життя та історичну пам’ять українського народу.