В Україні вже понад 100 підземних шкіл збудовано та введено в експлуатацію, ще 113 закладів перебувають на різних стадіях будівництва. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий повідомив, що більше ніж 60% із тих, що нині зводяться, мають бути готові до початку навчального року.
Про це розповідає Дніпро24
«113 шкіл ми зараз будуємо, вони на різних стадіях готовності, більшість із них, понад 60% будуть готові до 1 вересня», – сказав Лісовий.
За оцінкою міністра, підземні школи мають забезпечити навчання приблизно для 100 тисяч дітей, передусім у прифронтових районах. Такі навчальні заклади споруджують з урахуванням безпекових вимог і стандартів держави, щоб вони функціонували як повноцінний освітній простір, а не лише укриття.
Фінансування та вартість проєктів
Вартість зведення одного підземного навчального закладу залежить від місткості й комплектації — орієнтовно від 80 до 120 млн гривень для шкіл на 500–1000 учнів. Фінансування реалізується у межах державної субвенції: цього року на будівництво таких шкіл передбачено 5 млрд гривень, торік — 11 млрд, раніше — близько 3 млрд. Загалом у проєкти підземних шкіл вже інвестовано понад 20 млрд гривень.
Критерії вибору й стандарти будівництва
Рішення про зведення підземної школи приймається на підставі оцінки рівня безпеки території, кількості учнів та можливостей співфінансування громад. Проєкти також узгоджуються з обласними військовими адміністраціями та Міністерством освіти і науки. Усі школи проєктуються відповідно до вимог ДСТУ, що дозволяє створювати комфортний і безпечний навчальний простір.
Окрім шкіл, в Україні тривають роботи з будівництва підземних дитячих садків — наразі в проєкті 18 таких закладів. Міністерство підкреслює, що це дороговартісні й тривалі інфраструктурні інвестиції, проте вони спрямовані на забезпечення безпеки та нормального перебігу освітнього процесу для дітей у складних умовах.
Будівництво підземних шкіл визначено як пріоритетний напрям у стратегії забезпечення освіти в регіонах з підвищеним ризиком, а подальша реалізація проєктів залежатиме від доступних бюджетних ресурсів та можливостей місцевого співфінансування.