Під час нічної атаки по Україні російська армія випустила балістичну ракету «Іскандер-М» з окупованого Криму та 172 ударні безпілотники, поінформували вранці 17 квітня представники Повітряних сил. Протиповітряні сили відпрацювали низку цілей, знищивши більшість атакувальних апаратів.
Про це розповідає Дніпро24
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 147 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в зведенні.
Маршрути запуску і характер ударів
За заявою військових, безпілотники запускали з різних напрямків: Брянськ, Курськ, Орел, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ, а також із Гвардійського в окупованому Криму. Окрім масованого застосування ударних БпЛА, зафіксовано застосування балістичної ракети «Іскандер-М».
Під час обстрілу військові зафіксували влучання балістичної ракети та приблизно 20 ударних дронів у восьми населених пунктах або об’єктах, а уламки техніки впали на чотирьох локаціях. Система ППО забезпечила перехоплення і подавлення більшої частини загрози, але низка поодиноких влучань призвела до руйнувань і ризику для цивільного населення.
Кваліфікація атак і міжнародні норми
Атаки на цивільну інфраструктуру, системи життєзабезпечення та заклади охорони здоров’я розглядаються українською владою й міжнародними організаціями як воєнні злочини. Спеціалізовані структури відзначають, що регулярні цілеспрямовані обстріли, спрямовані на позбавлення населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку і медичної допомоги, можуть мати конститутивні ознаки геноциду.
Серед дій, які експерти та правники називають ознаками геноциду, виділяють наступні:
- публічні заяви про намір знищити певну національну групу або заперечення її існування;
- публічні заклики до знищення представників національної групи;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей необхідних умов для життя;
- переслідування і знищення осіб з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції, вчителів, митців та носіїв культури;
- зміна ідентичності дітей через освітні програми на окупованих територіях і депортації дітей до росії;
- вилучення й знищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Учасницями конвенції нині є 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду і притягати винних до відповідальності як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу, зокрема через вбивство членів групи, заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, спрямованих на фізичне знищення групи, запобігання дітонародженню серед членів групи або насильницьку передачу дітей з однієї групи в іншу.
Керівництво росії заперечує, що її армія цілеспрямовано атакує цивільну інфраструктуру, однак зафіксовані масовані удари по лікарнях, школах, об’єктах енергетики та водопостачання викликають занепокоєння з точки зору міжнародного гуманітарного права та захисту цивільного населення.