На саміті ЄС 19 березня лідери не змогли остаточно запустити виплату багатомільярдного кредиту для України — рішення зупинив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який не відступив від своєї позиції попри критику. Обговорення щодо України завершили на рівні Європейської ради, але остаточну декларацію підписали лише 25 із 27 членів союзу
Про це розповідає Дніпро24
Підсумки саміту і очікування щодо траншу
У підсумкових висновках, опублікованих Європейською радою, підкреслено, що інституції та держави-члени зберігають зобовʼязання всебічно підтримувати Україну. Лідери розраховують, що перший транш запланованої 90-мільярдної позики надходитиме на початку квітня, водночас наголошується на необхідності залучення третіх країн для покриття залишку фінансового дефіциту в розмірі приблизно 30 мільярдів євро.
«Після рішення грудня 2025 року про надання Україні кредиту підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки, Європейська рада вітає його ухвалення співзаконодавцями та очікує першого траншу для України на початку квітня. У цьому контексті вона також закликає активізувати роботу з третіми країнами для закриття дефіциту фінансування України в розмірі 30 мільярдів євро», – сказано в рішенні саміту, підтриманому 25-ма державами-членами.
У документі також зазначено, що дві країни — угорська та словацька — не долучилися до декларації щодо України. Словаччина відмовляється від підпису ще з грудня минулого року, а Угорщина зберігає вето, яке багато європейських політиків пов’язують із внутрішньополітичними подіями та майбутніми виборами в Будапешті, запланованими на 12 квітня 2026 року.
Санкції, тиск на росію та міжнародна солідарність
У підсумках саміту ЄС підтверджено намір продовжувати тиснути на росію для створення умов переговорів щодо припинення війни. Водночас погодження 20-го пакета санкцій проти москви блокується угорським і словацьким вето, що стримує подальше посилення обмежень.
У документі наголошується на необхідності зменшення доходів росії від експорту енергоресурсів і посилення обмежень на її банківську систему. Лідери також відзначили значущість протидії «тіньовому флоту» та необхідність комплексних заходів для блокування його маршрутів і діяльності.
Окремо в висновках засуджено залучення військ КНДР до війни на боці росії, а також згадано підтримку москви з боку Ірану та білорусі. Європейська рада ще раз закликала росію погодитися на негайне і безумовне припинення вогню та розпочати змістовні переговори, наголошуючи на повазі до незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.
Напередодні саміту західні дипломати висловлювали дедалі більший скепсис щодо можливості розблокувати позицію Угорщини. Попри інтенсивні двосторонні консультації та тиск з боку інституцій ЄС, сигналів про зміну позиції Будапешта не надходило.
Позиція Угорщини й Словаччини у підсумку пов’язана з вимогою відновлення транспортування російської сировини трубопроводом «Дружба»: обидві країни заявляють, що знімуть вето лише після відновлення постачань цим маршрутом. Це створює додаткову перешкоду для швидкої імплементації як кредитної підтримки, так і нового пакета санкцій.