Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре підтвердив, що отримав упродовж вихідних повідомлення від президента США Дональда Трампа, в якому той зв’язав відсутність Нобелівської премії миру зі своїми зовнішньополітичними амбіями щодо Гренландії та заявив, що більше не відчуває обов’язку думати виключно про мир.
Про це розповідає Дніпро24
“Враховуючи, що ваша країна вирішила не давати мені Нобелівську премію миру за те, що я зупинив 8 війн ПЛЮС, я більше не відчуваю обов’язку думати виключно про мир, хоча він завжди буде домінувати, але тепер можу думати про те, що добре і правильно для Сполучених Штатів Америки”, – написав Трамп у неділю.
Що сказав прем’єр
Стьоре розповів норвезькому виданню VG, що лист Трампа був відповіддю на його коротке повідомлення президентові США, скероване того ж дня від його імені та від імені прем’єра Фінляндії Александра Стубба. У тому попередньому зверненні обидва скандинавські лідери закликали до деескалації напруженості та запропонували провести тривсторонню телефонну розмову для вирішення ситуації.
Уряд Норвегії не присуджує Нобелівську премію миру — це робота незалежного норвезького комітету, і рішення щодо нагородження лежить поза політичною владою виконавчого кабінету.
Реакція і можливі наслідки
Заява Трампа з’явилася на тлі його загостреної риторики щодо Гренландії, самоврядної території Данії, яку він раніше публічно називав об’єктом інтересу для США. Напередодні Трамп оголосив про намір запровадити з 1 лютого каральні мита проти європейських країн, які виступають проти його планів щодо Гренландії, що спричинило скликання екстреного саміту лідерів ЄС на реакцію на ескалацію.
Раніше Трамп неодноразово прагнув отримати Нобелівську премію миру, запевняючи, що своїми діями поклав край щонайменше восьми конфліктам. Цьогорічна нагорода дісталася лідеру венесуельської опозиції Марії Коріні Мачадо, яка минулого тижня передала свою фізичну медаль Трампу. Нобелівський комітет уточнив, що хоча фізична медаль може переходити з рук у руки, сама нагорода формально не підлягає передаванню.
Подальша еволюція дипломатичної кризи залежатиме від того, чи вдасться сторонам домовитися про механізми деескалації та чи відновляться канали прямого спілкування між лідерами.