Упродовж дня російські війська атакували Херсонщину авіацією, артилерією та ударними безпілотниками. Внаслідок ударів у різних районах міста зафіксовано загиблих і низку поранених серед цивільного населення.
Про це розповідає Дніпро24
«В обласному центрі, через використання ворогом БпЛА, впродовж дня постраждало шестеро цивільних, серед них медична сестра дитячої лікарні, водії міського маршрутного таксі та тролейбусу. Також від наслідків артилерійських обстрілів Херсона дістали травм ще троє місцевих жителів»,
За результатами добового підрахунку постраждалих стало відомо про смерть водія тролейбуса. Оновлені підсумки вказують, що за цей період у Херсоні та Федорівці загинули троє людей, кілька цивільних отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Поранені, у тому числі дитина
Керівник міської військової адміністрації Херсона Ярослав Шанько повідомив про травмування підлітка в Корабельному районі: «14-річного хлопця доставили до лікарні з контузією, вибуховою та закритою черепно-мозковою травмами. Його стан середньої тяжкості. Медики надають хлопцю необхідну допомогу». Раніше також зазначалося, що одна із поранених у житлових кварталах Корабельного району перебуває в тяжкому стані.
Серед постраждалих — медична сестра дитячої лікарні та водії міського маршрутного таксі і тролейбуса; інші поранені отримали травми внаслідок артилерійських обстрілів і ударів безпілотників.
Ознаки, оцінки та міжнародні норми
Атаки на цивільну інфраструктуру — зокрема лікарні, школи, житлові квартали та об’єкти життєзабезпечення — повторюються в різних регіонах України. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні удари як воєнні злочини, а деякі експерти висловлюють занепокоєння щодо ознак, які можуть відповідати геноцидним діям.
Серед прикладів, які називають правники й дослідники, зокрема згадують:
- публічні або офіційні заяви про нібито штучність української нації і вислови про те, що українців нібито «не існує»;
- публічні заклики знищити українців, у тому числі у формулюваннях «треба знищити»;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення та закладах охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування і знищення осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення або витіснення інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв української культури;
- створення в освітніх закладах на окупованих територіях програм, спрямованих на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків з метою їхньої асиміляції;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення історичних артефактів, що стосуються української історії.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнята Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. На сьогодні учасницями Конвенції є 149 країн, які мають запобігати актам геноциду і притягати винних до відповідальності.
Конвенція наводить прикмети геноциду: вбивство членів групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, створення навмисних умов життя, розрахованих на знищення групи, заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню або насильницьке виведення дітей з однієї групи в іншу, а також публічне підбурювання до подібних дій.
Керівництво росії офіційно заперечує, що під час повномасштабної війни її армія навмисно завдає ударів по цивільній інфраструктурі та цілять у мирне населення, водночас удари продовжуються по містах і селах України.