російські війська обстріляли селище Зеленівка в Херсонській міській громаді 12 березня; внаслідок удару постраждали дві людини.
Про це розповідає Дніпро24
«60-річна жінка і чоловік 61 року дістали контузії, мінно-вибухові та закриті черепно-мозкові травми. У потерпілої також уламкові поранення правого плеча та ноги. У чоловіка — уламкове поранення правої стопи з ампутацією пальців», – йдеться в повідомленні.
Поранених госпіталізували і наразі надають медичну допомогу. За наявною інформацією, вони перебували на подвір’ї під час обстрілу.
Характер атак і ураження цивільної інфраструктури
У регіоні фіксують регулярні удари по населених пунктах і цивільних об’єктах з використанням різних типів озброєнь: ударних безпілотних літальних апаратів, ракет, крилатих боєприпасів, реактивних систем залпового вогню та інших засобів ураження. Такі дії призводять до поранень цивільних, руйнування житла та пошкодження медичних закладів і об’єктів життєзабезпечення.
Ознаки геноцидних дій і міжнародне право
Українська влада та міжнародні інституції кваліфікують подібні удари як воєнні злочини російської федерації і звертають увагу на їхній цілеспрямований характер. Особливо небезпечними вважають атаки на системи життєзабезпечення, призначені для позбавлення людей доступу до електроенергії, тепла, води, медичної допомоги й інших базових послуг.
Правники, дослідники та правозахисники перелічують кілька ознак, які можуть свідчити про геноцидні дії на окупованих територіях:
- публічні заяви та заклики, що заперечують існування національної спільноти або закликають до її знищення;
- цілеспрямовані обстріли інфраструктури, необхідної для виживання цивільного населення;
- переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на тимчасово окупованих територіях;
- винищення носіїв культури й інтелігенції — учителів, митців та інших осіб, що формують національну ідентичність;
- здійснення в освітніх закладах політики, спрямованої на зміну ідентичності дітей, та примусова депортація дітей;
- вилучення й нищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. На сьогодні учасницями Конвенції є 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду й притягати винних до відповідальності.
Керівництво росії заперечує, що під час широкомасштабної війни її армія цілеспрямовано завдає ударів по цивільній інфраструктурі й цілях, що призводять до загибелі мирних жителів та руйнувань соціальних об’єктів