У Дніпропетровській області протягом дня 11 квітня зафіксували понад 60 атак дронами та артилерією. Наслідки включають людські жертви, поранення, пожежі та руйнування приватної та цивільної інфраструктури.
Про це розповідає Дніпро24
Внаслідок влучання FPV‑дрона в Нікополі загинув 67‑річний чоловік, який перебував за кермом вантажівки. Удар спричинив пожежу, яку рятувальники оперативно ліквідували.
«Протягом дня атаки по місту спричинили займання ще двох вантажних авто», – зазначає служба.
У Марганці безпілотники влучили в житловий сектор: поранено 64‑річну жінку, а вогонь охопив дві господарчі споруди, які ліквідували підрозділи ДСНС, що працювали на місцях влучань.
У Криворізькому районі зафіксували пошкодження оселі та автомобіля. Обстріли систем життєзабезпечення — електропостачання, теплопостачання, водопостачання, зв’язку й медичних установ — підривають можливості для життя мирного населення і свідчать про цілеспрямований характер атак.
Кваліфікація дій і міжнародні застереження
Українська влада та міжнародні організації оцінюють подібні удари як воєнні злочини. Намагання позбавити населення базових послуг, руйнування лікарень, шкіл та енергетичних об’єктів завдають тривалих гуманітарних наслідків і ускладнюють надання допомоги постраждалим.
Ознаки геноциду та норми міжнародного права
Правники, дослідники та правозахисники виокремлюють низку дій, що можуть свідчити про наявність наміру знищити національну групу. Серед таких дій називають:
- публічні заклики чи заяви про нібито відсутність української нації або необхідність її знищення;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування і знищення осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції — учителів, митців і носіїв української культури;
- зміни в системі освіти на окупованих територіях, спрямовані на зміну ідентичності дітей, або насильницька депортація дітей;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Сьогодні 149 держав‑учасниць зобов’язані запобігати актам геноциду й притягувати винних до відповідальності.
За конвенцією, геноцид — це дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. До ознак геноциду належать:
- вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи;
- заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню або на насильницьку передачу дітей до іншої групи;
- публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі; водночас задокументовані випадки руйнувань і жертви серед мирного населення викликають серйозні занепокоєння щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права.