Оцінки свідчать, що близько 90% і більше технологій, які підпадають під санкції, надходять до росії через Китай, що відображає зростання залежності Москви від китайських постачальників у контексті тривалої війни проти України.
Про це розповідає Дніпро24
Маршрути постачання та ключові групи товарів
Цей відсоток збільшився порівняно з попереднім роком, коли оцінювали близько 80% поставок через китайський ланцюг. Йдеться передусім про критичні для військового виробництва компоненти — напівпровідники, інтегральні схеми, іншу електроніку та спеціалізоване обладнання. Європейські заходи мали на меті перекрити маршрути постачання таких товарів, а також застосували санкції до окремих компаній у різних юрисдикціях, у тому числі в Китаї та Гонконгу, які, за оцінками, сприяли обходам обмежень.
Незважаючи на санкційний тиск, ланцюги постачання залишаються функціональними, і частина товарів надходить до росії з допомогою посередників та транзитних маршрутів, що ускладнює ефективне перекриття протікання технологічних компонентів.
Військові наслідки та міжнародна реакція
Отримані технології дозволили росії нарощувати виробництво низки видів озброєнь, зокрема ракет і безпілотних літальних апаратів. Крім матеріальних поставок, до постачань відносять надання геопросторової розвідки та супутникових знімків, а також передачу дронів, що підсилює оперативні можливості російських сил.
При цьому більшість країн ЄС утримуються від введення більш жорстких обмежень щодо Китаю, побоюючись економічних чи політичних контрзаходів з боку Пекіна. Офіційна позиція Китаю — заперечення визнання міжнародних санкцій і підтвердження нормальних торгівельних відносин із росією, тоді як західні оглядачі та розвідувальні оцінки стверджують про підтримку китайською стороною російського військово-промислового комплексу.
Зокрема, розвідувальні висновки окремих країн вказують на роль китайських поставок у виробництві російських безпілотників: критично важливі західні комплектувальні, за оцінками, частково надходять із Китаю — близько 80% таких компонентів у деяких випадках.
За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), військові витрати росії у 2025 році зросли на 5,9% і досягли приблизно 190 мільярдів доларів, що залишило країну на третьому місці за обсягами витрат після США та Китаю. Це зростання витрат відбувається на тлі доступності імпортованих технологій і матеріалів, необхідних для модернізації та масового виробництва озброєнь.
Отже, поєднання трансферу технологій, дипломатичних обмежень і економічних ризиків створює складну ситуацію для формування єдиної та рішучої політики щодо обмеження допомоги росії з боку третіх країн.