Інститут дослідження війни (ISW) оцінює, що російське командування продовжує кампанію «когнітивної війни», покладаючись на невеликі транскордонні удари в раніше неактивних ділянках північного фронту України з метою створити враження про обвал ліній фронту та змусити Захід і Київ сумніватися у стійкості оборони.
Про це розповідає Дніпро24
Заяви російської сторони і фіксації на місцях
За заявами російського Міністерства оборони, російська армія нібито захопила Сидорівку на північний захід від м. Суми. Один із російських «воєнкорів» назвав таке нібито просування елементом формування «буферної зони» на Сумщині. Однак ISW не виявив візуальних підтверджень, які б підтверджували ці твердження.
Сидорівка розташована на схід від Комарівки — ділянки фронту, яка раніше була малорухомою. Саме там наприкінці 2025 року почали фіксувати транскордонні атаки російських підрозділів; подібні повідомлення також стосувалися Грабовського, Комарівки, Білої Берези та Попівки.
Аналітики відзначають повідомлення про плани московського командування створити понад 20 штурмових груп із елементів 2-го мотострілецького полку Ракетних військ стратегічного призначення (РВСН) для наступу вглиб Сумської області з напрямку Білої Берези та Комарівки. Попередні фіксації свідчать про використання спеціалізованих кадрів РВСН у ролі штурмових підрозділів на Сумському напрямку.
«ISW продовжує оцінювати, що Кремль, ймовірно, прагне зобразити ці обмежені транскордонні атаки як новий широкий російський наступ, який підкріплює наратив Кремля про неминучість військової перемоги Росії в Україні, щоб підштовхнути Захід та Україну до капітуляції перед вимогами Росії зараз через страх посилення російських наступальних операцій у майбутньому», – підсумовують автори звіту.
Оцінка наслідків і стратегічний контекст
Незважаючи на низку заяв про захоплення прикордонних населених пунктів, ISW не виявив доказів того, що російські підрозділи досягли оперативно значущих результатів або готуються до масштабного наступу з півночі. Також немає ознак, що ці дії змінили загальну оперативну ситуацію на північному фланзі.
Аналітики вказують, що інформаційна складова кампанії має на меті посилити наратив про нібито неминучий успіх російських збройних сил та створити тиск на Захід і Україну з метою змусити їх поступитися вимогам. Оцінка намірів кремлівського керівництва включає ймовірність планування широкомасштабного літнього наступу, що, за висновками аналітиків, свідчить про небажання шукати компромісні рішення через переговори в найближчі тижні чи місяці.
У підсумку, нинішні транскордонні атаки на півночі України розглядаються скоріше як елемент інформаційно-психологічної операції та локальні тактичні дії, ніж як початок масштабної операції, здатної кардинально змінити лінію фронту.