Під час масованої атаки росії по території України поранено понад 40 людей, повідомив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 24 березня. Серед постраждалих — п’ятеро дітей; усім пораненим надають необхідну медичну допомогу
Про це розповідає Дніпро24
«Серед мішеней у росіян енергетика – це основне, вони продовжують свою операцію, щоб зламати Україну й нашу енергосистему. На жаль, є влучання також у звичайні будинки – атаковані центри наших міст, історичний центр Львова», – заявив Зеленський.
Президент також нагадав про пожежу у будівлях церкви святого Андрія у Львові, споруда якої має корені з початку XVII століття, а також зазначив про руйнування цивільної інфраструктури: пошкоджено пологовий будинок у Франківську та інші житлові будинки у містах.
Масштаб ударів і постраждалі об’єкти
За підсумками вечора 24 березня Повітряні сили зафіксували одну з найбільш інтенсивних атак безпілотниками: російські війська, за даними оборони, запустили 556 ударних БПЛА. Удари здійснювались по різних регіонах і торкнулися як об’єктів енергетики, так і цивільних зон — житлових кварталів, центрів міст і культурної спадщини.
Атаки здійснювалися з використанням різних видів озброєнь — ударних дронів, ракет, коригованих авіабомб та реактивних систем залпового вогню. Наслідком стали масштабні пошкодження інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність населення: електропостачання, тепло-, водо- та медичне обслуговування.
Ознаки цілеспрямованих дій і міжнародні стандарти
Українська влада та міжнародні організації розглядають ці удари як навмисні напади на цивільну інфраструктуру. Насамперед під прицілом виявляється енергетика — стратегічний сектор, руйнування якого має на меті позбавити людей доступу до життєво важливих послуг та послабити стійкість держави.
Такі дії аналізуються в контексті норм міжнародного права. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид і зобов’язує країни-учасниці (на сьогодні — 149 держав) запобігати актам геноциду та карати за них у час війни й у мирний час.
Конвенція трактує геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. До ознак геноциду належать, зокрема:
- вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення умов життя, розрахованих на часткове або повне фізичне знищення групи;
- заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню чи насильницьке переміщення дітей у іншу групу;
- публічні заклики до знищення або переслідування представників групи;
- переслідування та репресії проти людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- руйнування освітніх і культурних інституцій, вилучення і знищення українських книг та артефактів, депортації дітей з метою зміни їхньої ідентичності.
Фахівці з прав людини та дослідники геноциду вказують, що систематичні обстріли життєво важливої інфраструктури, спрямовані на позбавлення населення електроенергії, тепла, води, зв’язку й медичної допомоги, можуть розглядатися в контексті геноцидних дій.
Водночас керівництво росії заперечує, що її армія здійснює цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі, лікарнях, школах і житлових кварталах, які в результаті призводять до жертв серед мирного населення.