Політичний аналітик та публічний коментатор Руслан Бортнік вказаний як співавтор ряду досліджень, пов’язаних із російськими проєктами, які базувалися на фінансуванні з організацій, близьких до кремля. Ці дослідження містять тези, близькі до наративів російської пропаганди, і охоплюють як період до повномасштабного вторгнення 2022 року, так і роки після нього, зокрема публікації 2023–2025 роках
Про це розповідає Дніпро24
Документи витоку та суми фінансування
Аналіз витоку документів із так званого «Правфонду» свідчить, що під керівництвом російського історика Валерія Енгеля готувалися доповіді про нібито утиски росіян та «русофобію» в Європі й Україні. За даними з кошторисів і звітів, у 2022 році «Правфонд» виділив 22,4 тисячі євро на підготовку матеріалів під назвою «Экстремизм, ксенофобия и преступления ненависти на пространстве ОБСЕ, 2021-2022 гг.», а також оплатив поїздку й презентацію проєкту — на це пішло, зокрема, 1 230 євро.
У документах також фігурує запит від Енгеля на значні суми у 2024 році — орієнтовно 41 тисяча євро — на дослідження «русофобії в Європі». За кошторисом, гонорар кожного з 15 запрошених експертів, серед яких і Бортнік, мав становити близько 1,5 тисячі євро.
Теми досліджень і роль України
У серії доповідей, до створення яких долучалися Енгель і низка експертів, Україна згадується частіше ніж інші країни: матеріали містять твердження про «різкий ріст впливу праворадикальних ідей після початку війни», про утиски УПЦ, а також ставлять під сумнів наявність депортацій українських дітей до росії та існування фільтраційних таборів. Частина висновків у цих текстах повторює наративи, притаманні російській пропаганді.
Декілька звітів та публікацій, підготовлених у межах цих проєктів, були оприлюднені на сайтах дослідницьких центрів та продемонстровані на міжнародних конференціях; одна з доповідей 2025 року з аналогічною тематикою була видана також материнським відомством «Правфонду» — Міністерством закордонних справ росії.
Енгель звітував про реалізацію проєктів і представляв їхні матеріали на форумах ОБСЄ й у публічних виступах, у тому числі на заходах у москві, де доповіді презентувалися в межах структур, що декларують збір доказів про воєнні злочини українських збройних формувань.
Співпраця Енгеля й Бортніка триває понад десятиліття: вони мали спільні публікації й раніше, а також неодноразово з’являлися разом у медіаформатах. Енгель був гостем YouTube-шоу Бортніка, у тому числі й у 2025 році.
Бортнік у коментарі стосовно появи свого імені в матеріалах, пов’язаних із фінансуванням «Правфонду», заявив, що “ніколи в своєму житті не отримував російського фінансування”. Також він охарактеризував звинувачення як «Це повне божевілля і злочин», – додав він.
На офіційні запити, спрямовані до державних органів щодо публікацій і поїздок Бортніка, правоохоронні структури відповіли, що наразі не можуть відкривати зібрані відомості і уточнити вжиті заходи до ухвалення відповідних рішень.
Нині Бортнік обіймає посаду директора «Українського інституту політики». У його біографії також згадується, що до 2014 року він працював помічником народного депутата від Партії регіонів Вадима Колесніченка, який нині перебуває під підозрою у державній зраді.
До повномасштабного вторгнення 2022 року Бортнік регулярно виступав на ефірах низки українських телеканалів, серед яких були майданчики з проросійською орієнтацією. Після 2022 року він продовжив публічну діяльність, зокрема як гість YouTube-проєктів та власних медіаформатів.
Представлені у витоку документи і звіти підкреслюють комплексну мережу зв’язків та фінансових потоків, що лежать в основі окремих дослідницьких ініціатив навколо тематики «русофобії» та прав мовних і релігійних меншин у Європі і в Україні. Водночас позиції та пояснення ключових фігурантів цього ланцюга залишаються предметом перевірки компетентних органів.