У січні в Україні запрацював спецрежим Defence City з податковими та митними преференціями, спрямований на підвищення конкурентоспроможності виробників оборонної продукції. Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко зазначає, що перші місяці функціонування режиму виявили низку законодавчих колізій, які потрібно оперативно виправити, аби доступ до Defence City отримало більше підприємств, що посилюють обороноздатність країни.
Про це розповідає Дніпро24
“Сам факт внесення відомостей до ЄРДР, тобто відкриття кримінального провадження, не є підтвердженням вини. Це лише стадія перевірки інформації. Вину встановлює виключно суд, до вступу в силу обвинувального вироку особа вважається невинуватою”, – пояснив він.
Ускладнення вступу до спецрежиму
За словами Руслана Мельниченка, вимоги для включення до Defence City на практиці виявилися надто жорсткими та формальними. Зокрема, у документації для подачі заявки є норми, які прямо суперечать одна одній і потребують роз’яснення законодавцем. Це створює додаткові бар’єри для підприємств, зокрема авіабудування, що виконують оборонні замовлення.
Окрему проблему становить норма про відсутність будь-яких відкритих кримінальних проваджень щодо підприємства. Навіть якщо компанія відповідає технологічним, виробничим і фінансовим критеріям, формальна наявність запису в Єдиному реєстрі досудових розслідувань може автоматично позбавити її права на інструменти спецрежиму.
За оцінкою ринку, така вимога фактично відсіює значну частину потенційних резидентів — не лише дрібні фірми, але й ключові стратегічні підприємства, що працюють на оборонний сектор і мають зовнішніх партнерів.
Презумпція невинуватості та ризики зловживань
Мельниченко звертає увагу на те, що відкриття кримінальних проваджень часто використовується як інструмент впливу на бізнес: ініціюються замовні справи, затягуються досудові розслідування, блокуються рахунки або арештується майно. Такі дії можуть паралізувати роботу підприємств і призвести до зривів оборонних контрактів, втрати іноземних партнерів та зниження експортного потенціалу.
Юрист вказує, що вимога про відсутність відкритих проваджень порушує принцип презумпції невинуватості: сам факт внесення відомостей до реєстру не підтверджує вину, її встановлює лише судовий вирок, що набрав законної сили. Унаслідок цього кримінальний процес перетворюється на механізм блокування доступу до преференцій.
Натомість експерти пропонують враховувати наявність обвинувального вироку, який набрав законної сили, а не сам факт відкриття провадження. Такий підхід зберіг би інструменти відсіву недобросовісних суб’єктів, але мінімізував би ризики зловживань та розширив доступ для добросовісних виробників.
Ринок очікує, що законодавець оперативно врахує застереження та відкоригує процедури вступу й критерії допуску до Defence City, щоб не обмежувати стратегічних виробників у період, коли розвиток ОПК є питанням національної безпеки.
Спецрежим передбачає низку стимулів для резидентів, зокрема:
- звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування коштів у розвиток;
- звільнення від земельного, майнового та екологічного оподаткування;
- спрощені митні процедури;
- спеціальні гарантії захисту інформації та конфіденційності даних;
- державна підтримка релокації та підвищення захищеності виробничих потужностей.
Поряд із перевагами законодавство встановлює й низку вимог та обмежень для отримання статусу резидента. Серед ключових критеріїв — частка кваліфікованого доходу (дохід від реалізації власних оборонних товарів або надання пов’язаних послуг): не менше ніж 75% загального доходу для більшості підприємств і не менше ніж 50% для суб’єктів літакобудування.
До реєстру не включаються підприємства, які зареєстровані за законодавством іноземної держави; ті, що порушили вимоги щодо розкриття інформації про структуру власності або кінцевих бенефіціарів; компанії, у яких серед акціонерів/учасників є пов’язані з державою-агресором особи; а також ті, до яких застосовано санкції або які пов’язані з санкційними особами.
Інші підстави для відмови у включенні — встановлені факти порушення обов’язків за державними контрактами в оборонних закупівлях протягом останніх 12 місяців; реєстрація як неприбуткової організації; наявність податкового боргу понад 10 мінімальних заробітних плат; діяльність на тимчасово окупованих територіях; а також фігурування у кримінальних провадженнях.
За умовами режиму, вже є перший резидент, який отримав відповідний статус, що свідчить про практичне застосування нових механізмів підтримки оборонного виробництва.
Відтак експерти й учасники ринку наполягають на внесенні коректив до законодавства, які дозволять зберегти механізми безпеки й одночасно розширити доступ до преференцій для сумлінних виробників оборонної продукції.