Кількість загиблих у Слов’янську збільшилася внаслідок ранкового авіаудару по центру міста, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 10 березня.
Про це розповідає Дніпро24
«Щонайменше четверо загиблих і 16 поранених – такі попередні наслідки ранкового удару по Слов’янську», – заявив він.
За словами Філашкіна, серед поранених є 14‑річна дівчинка. Очільник області також зазначив, що цього разу росіяни скинули на середмістя Слов’янська три керовані авіабомби. Внаслідок удару постраждали житлові будинки та автомобілі: наразі відомо про шість пошкоджених багатоповерхівок і близько десяти пошкоджених автівок.
Голова міської військової адміністрації Вадим Лях раніше інформував, що спочатку було зафіксовано двох загиблих і 11 поранених, але згодом кількість жертв уточнили. На місці події працюють оперативні та рятувальні служби, які встановлюють остаточні наслідки та кількість постраждалих.
Наслідки для цивільної інфраструктури
Авіаудар по центру Слов’янська завдав значних пошкоджень цивільній інфраструктурі й житловому фонду. Окрім руйнувань будинків та автотранспорту, атаки такого характеру порушують життєзабезпечення мешканців і ускладнюють доступ до медичної допомоги.
Урядові та місцеві служби продовжують евакуацію постраждалих, надання медичної допомоги й аварійно‑відновлювальні роботи. Визначення повного масштабу руйнувань і потреб постраждалого населення потребуватиме часу через заблоковані ділянки та небезпеку на місці удару.
Правова оцінка та ознаки систематичних дій
У тексті, що супроводжує повідомлення місцевої влади, наголошується на систематичності атак по українських містах із застосуванням ударних безпілотників, ракет, керованих авіабомб і реактивних систем. Українська влада та міжнародні організації оцінюють подібні удари як воєнні злочини та вказують на їхній цілеспрямований характер.
У матеріалі також перелічено ознаки, які фахівці і правозахисники пов’язують із можливими геноцидними діями: публічні висловлювання про нібито відсутність української нації, заклики до знищення українців, навмисні удари по критичній інфраструктурі (енергетика, водопостачання, зв’язок, медичні заклади), переслідування на окупованих територіях осіб із проукраїнською позицією, насильницьке позбавлення дітей їхньої ідентичності та знищення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релійну групу. Серед конкретних ознак конвенція називає вбивство членів групи, заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи, а також примусове переміщення і насильницьку зміну ідентичності дітей.
Керівництво та відповідальні служби регіону продовжують роботу з ліквідації наслідків удару та встановлення всіх обставин інциденту.