Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відкинув ідею зустрічі з Олександром Лукашенком на території України та повідомив про очікуваний візит лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської до Києва. За словами очільника зовнішньополітичного відомства, у української сторони є інші контакти для вирішення низки питань без залучення офіційного Мінська.
Про це розповідає Дніпро24
«Жодних дипломатичних офіційних контактів не було з білоруською стороною. Нещодавно ми побачили дивну заяву Лукашенка, що він готовий зустрічатися і приїхати до Києва. В української сторони є з ким зустрічатися. Найближчим часом ми чекаємо з візитом в Україні (лідерку білоруської опозиції Світлану) Тихановську. Тому ми маємо з ким розмовляти про весь спектр питань», – розповів Андрій Сибіга, відповідаючи на запитання про можливі дипломатичні контакти з білоруською стороною на тлі заяв України про можливе відкриття другого фронту з території Білорусі.
Позиція Києва щодо безпекових ризиків
Коментуючи потенційну агресію з боку Білорусі, Сибіга підкреслив, що Україна діятиме відповідно до 51-ї статті Статуту ООН про право на самозахист та реагуватиме пропорційно. Міністр зазначив, що у разі загрози дії Києва можуть бути «дзеркальними», щоб нейтралізувати ризики для державного суверенітету й безпеки.
Під час зустрічі союзників НАТО у шведському Гельсінборзі Сибіга інформував партнерів про оцінку загроз із боку білоруської території. За його словами, українська розвідка має дані, які свідчать про реальну небезпеку саме з білоруського напрямку, а також про те, що росія використовує білоруський майданчик для ескалації у відповідь на інші геополітичні процеси в Європі.
Ескалація, ядерні навчання та дипломатичні занепокоєння
Сибіга звернув увагу на узгоджені між москвою та Мінськом анонси навчань, які включають ядерні теми, і назвав це інструментом тиску та «ядерного шантажу», спрямованого на залякування західних партнерів. Він закликав союзників посилити превентивні кроки, аби не допустити розширення агресії з боку росії через білоруську територію.
У середині травня президент Володимир Зеленський констатував намагання москви залучити білоруську сторону до війни проти України та повідомив, що Київ володіє деталями перемовин між двома столицями. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський також зауважив, що можливі операції на північному напрямку є реальною загрозою і потребують посиленої готовності оборонних сил.
Водночас Олександр Лукашенко стверджує, що Мінськ «не буде втягнутий» у війну, якщо вона не спрямована проти території Білорусі. Незважаючи на це, режим Лукашенка посилено проводить навчання та збори, а офіційний Мінськ зберігає підтримку кремля, що викликає занепокоєння в регіоні.
Хоча Білорусь не бере пряму участь у бойових діях, її територія з лютого 2022 року використовувалася для руху й дислокації російських сил, а з білоруської території фіксувалися удари по Україні. Це посилює занепокоєння щодо можливих нових загроз зі сторони півночі.
На заходах у Гельсінборзі міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже підкреслила право України на удари по території росії в разі наявних підстав. Раніше москва звинувачувала Латвію в нібито наданні дозволу для запуску безпілотників з її території, що додатково загострило регіональну напругу.
З огляду на сукупність військових маневрів, політичних заяв та розвідувальних висновків, Київ продовжує координуватися з міжнародними партнерами для запобігання подальшої ескалації та зміцнення обороноздатності на північному напрямку.