Стейблкоїн A7A5, створений як інструмент обходу міжнародних фінансових обмежень, продемонстрував інтенсивну активність у перший рік функціонування, але останнім часом стикається зі зниженням попиту через посилення європейських санкцій. Попри падіння щоденних оборотів, сукупна вартість усіх транзакцій з часу запуску перевищила 100 мільярдів доларів, а токен продовжує використовувати мережі Ethereum та Tron для операцій.
Про це розповідає Дніпро24
Активність і обсяги
За даними аналітиків, у мережах A7A5 зареєстровано понад 41 300 унікальних користувачів. Загальний обсяг торгів за останній рік становив близько 17,3 мільярда доларів, тоді як сумарні операції з моменту запуску перетнули позначку в 100 мільярдів доларів. При цьому щоденні обсяги змінювалися: із пікових майже 1,5 мільярда доларів вони впали до близько 500 мільйонів доларів, що свідчить про значну волатильність ліквідності на ринку токена.
Санкції та наслідки для ліквідності
Зниження активності на A7A5 переважно пов’язують з пакетом обмежень, які набули чинності в листопаді 2025 року й забороняють європейським організаціям брати участь у транзакціях із токеном. Через ці заходи ринок зіткнувся з проблемою обмеженої ліквідності: європейські платформи та контрагенти уникатимуть операцій, щоб не потрапити під ризик вторинних санкцій.
Окрім санкцій, труднощі у пошуку нових майданчиків для лістингу ускладнюють плани розробників розширити присутність A7A5. Багато криптобірж вагаються співпрацювати з токеном через побоювання правових та регуляторних наслідків.
За повідомленнями, токен пов’язують зі спільним проектом компанії A7 та структурами, наближеними до молдавського банкіра Ілана Шора, а також із російським державним Промзв’язбанком. У цих схемах також згадується роль криптобіржі Garantex, яка використовувала можливості конвертації цифрових активів для розрахунків із міжнародними контрагентами, сприяючи транскордонним платежам, які блокували західні банки.
Нині перспективи A7A5 залежать від здатності його операторів знайти нові джерела ліквідності та відмовитися від моделей, що підвищують ризики вторинних санкцій, або ж від появи юридичних механізмів, які зменшать ризик для європейських учасників ринку.