Третина українців вважають армію головною гарантією безпеки

Третина українців вважають армію головною гарантією безпеки

Дослідницька компанія Gradus оприлюднила результати соцопитування, проведеного через мобільний застосунок серед 1000 респондентів віком від 18 до 60 років напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення. Опитування виявило пріоритети громадян щодо безпеки та очікування від післявоєнного відновлення.

Про це розповідає Дніпро24

Головні висновки опитування

Серед найочікуваніших змін українці назвали завершення війни та покращення матеріального добробуту. Найбільшою гарантією безпеки після закінчення бойових дій більшість респондентів назвала сильні власні оборонні сили.

«Ми бачимо більше реалізму в оцінках і менше ілюзій, але водночас зберігається внутрішня опора – віра у здатність країни вистояти і відновитися. Українці дедалі більше покладаються на власний досвід, силу армії та поступові системні зміни, а не на швидкі або зовнішні рішення. Це свідчить про формування більш зрілого, стійкого і стратегічного суспільного мислення».

За підсумками опитування, конкретні показники щодо сприйняття гарантій безпеки розподілилися так:

  • потужна власна армія — 33% респондентів;
  • двосторонні міжнародні безпекові угоди — 16%;
  • нова система безпеки в Європі за участі України — 15%;
  • вступ України до НАТО — 11%;
  • нейтральний статус під міжнародним протекторатом — 10%.

Опитані також визначили ключові напрями післявоєнної відбудови: відновлення критичної інфраструктури, відбудова житла, зруйнованого росією, реформа судової системи та посилення боротьби з корупцією. Такі пріоритети свідчать, що громадяни очікують не лише фізичної реконструкції, а й системних інституційних змін на підтвердження європейського курсу країни.

Пожертви, волонтерство та суспільна стійкість

Gradus фіксує зміну моделі підтримки армії: станом на лютий 2026 року 7% опитаних регулярно перераховують кошти, близько 40% час від часу долучаються до волонтерських або цільових зборів. Частка тих, хто ніколи не донатить, зросла з 9% у лютому 2024 року до 14% у лютому 2026 року. Автори дослідження розглядають це як перехід від регулярної фінансової підтримки до більш ситуативної моделі, що характерно для тривалих кризових періодів.

Виконавча директорка Gradus Євгенія Близнюк пояснює, що настрої в суспільстві формуються не лише втомою від війни, а й переосмисленням ролі держави та власної відповідальності за майбутнє; громадяни демонструють прагматичніший і стратегічніший підхід до відбудови та безпеки.

Окремо, за даними Київського міжнародного інституту соціології, опублікованими в січні, 74% українців відкидають мирні плани, які передбачали б відведення військ із Донбасу, обмеження української армії та не містили б чітких гарантій безпеки. Наприкінці 2025 року президент України Володимир Зеленський у ефірі американського телеканалу Fox News зазначив, що, за його даними, 87% українців прагнуть миру, але водночас 85% виступають проти виведення ЗСУ з Донбасу.

Загалом результати показують зростання довіри до власних сил і досвіду, акцент на довгострокових інституційних змінах та поступову трансформацію форм громадської підтримки армії.