У Дергачах Харківської області стався ракетний удар, інформацію про який оприлюднив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, внаслідок атаки є загиблий та кілька поранених, а на місці тривають рятувальні та оперативні роботи.
Про це розповідає Дніпро24
«Внаслідок ворожого удару по Дергачах загинув чоловік. Дані загиблого встановлюємо», – згодом повідомив він.
Спочатку повідомляли про двох постраждалих: 57-річного чоловіка та 39-річну жінку, яким надають медичну допомогу. Пізніше кількість постраждалих збільшилася до шести осіб, додали в обласній адміністрації.
Поранені, допомога та робота рятувальників
Медики продовжують надавати допомогу постраждалим на місці та у лікувальних закладах. Рятувальні служби і правоохоронці здійснюють огляд зони ураження, фіксують пошкодження та забезпечують безпеку місцевих жителів. Оперативна робота, за інформацією керівництва області, триває.
Контекст атак і міжнародно-правова оцінка
Російські війська часто атакують українські міста з використанням різних видів озброєння — ударних безпілотників, ракет, коригованих авіабомб і реактивних систем залпового вогню. Унаслідок таких ударів страждає цивільна інфраструктура: лікарні, школи, об’єкти енергетики та водопостачання.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні удари як воєнні злочини, підкреслюючи їхній цілеспрямований характер. До того ж правники й дослідники звертають увагу на ознаки, які можуть корелювати з актами геноциду: публічні заклики та заяви, що заперечують право українського народу на існування; цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення з метою позбавити людей електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги; переслідування проукраїнськи налаштованих громадян на окупованих територіях; переслідування й знищення інтелігенції та культурних носіїв; зміна освітніх програм і виховання дітей з метою зміни ідентичності; депортація дітей та вилучення й руйнування культурних цінностей.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Наразі сторонами Конвенції є 149 держав, які мають обов’язок запобігати актам геноциду і притягати винних до відповідальності як у воєнний, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. Серед ознак геноциду називають вбивства членів групи або завдання їм тяжких тілесних ушкоджень; умисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи щодо запобігання народжуванню та насильницьке переміщення дітей; а також публічне підбурювання до таких дій.
Водночас керівництво росії заперечує, що її війська під час повномасштабної агресії завдають цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі й населенню, незважаючи на численні факти руйнувань і жертви серед цивільних.