Унаслідок удару дроном по території Малинівської громади Чугуївського району Харківської області одна людина загинула, ще двоє дістали поранення.
Про це розповідає Дніпро24
«Рятувальники вилучили з-під завалів зруйнованих конструкцій будівлі фрагменти тіла однієї людини», – йдеться в повідомленні.
Рятувальники зафіксували руйнування та пожежу складської будівлі одного з цивільних підприємств на площі близько 3000 квадратних метрів. На місці події працюють одиниці оперативного реагування, сапери, кінологи, офіцери-рятувальники громад і вогнеборці добровільної пожежної команди; тривають гасіння пожежі та пошуково-рятувальні роботи, попри загрозу повторних ударів.
Роботи з ліквідації наслідків та безпека
Пошуково-рятувальні підрозділи продовжують обстеження території й розчищення завалів, робота ускладнена ризиком нових атак. Сапери забезпечують вибухобезпеку, кінологи залучені до пошуку постраждалих, а вогнеборці ліквідовують осередки займання, щоб запобігти подальшому розповсюдженню вогню на прилеглі об’єкти.
Характер атак і міжнародні оцінки
російські військові застосовують удари з різних видів озброєння — ударними БпЛА, ракетами, керованими авіабомбами та реактивними системами залпового вогню — по містах і цивільній інфраструктурі в різних регіонах України. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини російської федерації і наголошують на їхньому цілеспрямованому характері.
Систематичні обстріли життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги, розглядаються як одна з ознак, що можуть свідчити про геноцидні дії.
Ознаки, які вказують на можливі геноцидні практики, включають:
- оголошення або публічні заяви про намір знищити представників певної національної групи;
- публічні заклики до знищення або винищення певної групи;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення і закладів охорони здоров’я з метою позбавлення людей необхідних умов для життя;
- переслідування й знищення людей на окупованих територіях за проукраїнську позицію;
- винищення інтелігенції — учителів, митців і носіїв культури;
- зміна освітніх програм на окупованих територіях з метою зміни ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення й знищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції, яких зараз 149, мають обов’язок запобігати актам геноциду та карати за них у воєнний та мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. До таких дій належать вбивство членів групи, заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи, заходи щодо запобігання дітонародженню у групі та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої.
Керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, однак систематичність атак на життєво важливі об’єкти та цивільні локації викликає занепокоєння щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права.