У Салтівському районі Харкова внаслідок удару по гаражному кооперативу постраждала людина і були пошкоджені кілька автомобілів. Міський голова Ігор Терехов повідомив 6 травня, що на місці події спалахнула пожежа та зафіксовано руйнування автівок «На місці удару пожежа, понівечені кілька авто, одна людина постраждала», – уточнив він.
Про це розповідає Дніпро24
Раніше керівник області Олег Синєгубов повідомив про влучання безпілотного літального апарата в селі Писарівка Богодухівського району
«Внаслідок обстрілу постраждали троє людей: чоловіки 49 і 25 років та 48-річна жінка. Медики надають їм необхідну допомогу», – заявив очільник Харківщини.
За інформацією обласної влади, авіаудар пошкодив приватний будинок та один автомобіль. Поранені отримують медичну допомогу.
Масштаб атак і типи озброєнь
В регіоні зазначають, що російські війська систематично застосовують різні види озброєння проти населених пунктів і цивільної інфраструктури: ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню. Такі напади призводять до жертв серед мирного населення, руйнувань житла та об’єктів соціальної інфраструктури.
Ознаки злочинів проти цивільного населення
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Особливо тривожним вважають систематичні обстріли об’єктів життєзабезпечення, що спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги
Правники, дослідники та правозахисники також виокремлюють низку дій, які розглядають як ознаки можливих геноцидних практик. До них відносять:
- публічні заклики та заяви, що заперечують існування української нації або закликають до її знищення;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення і закладах охорони здоров’я з метою позбавити населення необхідних умов для життя;
- переслідування й знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції та носіїв культури: вчителів, митців та інших осіб, що формують національну ідентичність;
- навчальні та виховні практики на окупованих територіях, спрямовані на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей; насильницька зміна їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці конвенції зобов’язані вживати заходів для запобігання актам геноциду та притягнення винних до відповідальності як у часі війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу. Серед можливих проявів геноциду зазначаються вбивства членів групи, заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення умов життя, розрахованих на часткове або повне знищення групи, примус до перенесення дітей та публічне підбурювання до здійснення таких дій.
Керівництво російської федерації офіційно заперечує, що її збройні сили цілеспрямовано б’ють по цивільній інфраструктурі і населенню, проте численні атаки на лікарні, школи, енергетичні та водопостачальні об’єкти свідчать про системний характер ударів і їхній руйнівний вплив на життя мирного населення.