Міський голова Києва Віталій Кличко публічно звинуватив центральну владу у відсутності належної підтримки для підготовки столиці до наступного опалювального сезону. За його словами, місто виконує всі можливі заходи власними силами, тоді як обіцяна держпідтримка не надходить.
Про це розповідає Дніпро24
«Київ продовжує готуватися до наступної зими. Ми робимо все, що в силах міста. Центральна ж влада, публічно заявляючи, що допомагатиме, робити цього не збирається».
Кличко стверджує, що Міністерство розвитку громад та територій раніше обіцяло державне фінансування і запропонувало підрядників для відновлювальних робіт на Київській ТЕЦ-5. Наразі, за його словами, держава відмовляється від зобов’язань і перекладає відповідальність виключно на столичну владу, що, на думку мера, загрожує стабільному функціонуванню міста та комфортному переживанню опалювального сезону мешканцями.
За оцінкою столичної адміністрації, терміново необхідні додаткові 3 мільярди гривень. Загальна вартість закупівлі обладнання та створення резервної системи теплопостачання для ТЕЦ-5 сягає близько 9 мільярдів гривень. Паралельно Київ продовжує реалізацію проєктів з відновлення об’єктів, пошкоджених російськими ударами, а також розбудови резервних теплових потужностей за рахунок власних коштів та позик від партнерів.
Позиція міністерства та державні видатки
Міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба відповів, що темпи підготовки Києва не відповідають рівню загроз та обсягам державного фінансування. Він повідомив про обговорення з Кличком реалізації Плану стійкості та заходів щодо резервного теплопостачання столиці.
Кулеба нагадав низку рішень уряду: спрямування 987 мільйонів гривень на першочергові заходи захисту, підготовку 967 мільйонів гривень на авансування обладнання для розподіленої теплової генерації та ще 2 мільярдів гривень на захист критичних елементів і запуск додаткових теплових потужностей. У підсумку, за словами міністра, столиця отримає майже 4 мільярди гривень державної підтримки.
Кулеба закликав міську владу перейти від обговорень до конкретних кроків, зокрема:
- укладення контрактів;
- визначення підрядників;
- підготовка майданчиків;
- підключення обладнання до мереж;
- запуск резервної генерації.
Під час наради були опрацьовані параметри резервної генерації для критичних сценаріїв, зокрема у разі атак на окремі ТЕЦ. Також обговорювалися питання щодо земельних ділянок, технічних умов та доступу до мереж, без вирішення яких реалізація проєктів неможлива. Міністр вимагав надання законтрактованих рішень з конкретними строками, графіком фінансування та персонально відповідальними особами; контроль виконання, включно з укладанням контрактів, поставлено до 10 травня. У разі неповного виконання цих завдань планується оцінити управлінські спроможності керівництва столиці готуватися до викликів, маючи наявні ресурси.
Інфраструктурні ризики та наслідки ударів
З початку осені 2025 року інтенсивність атак на енергетику збільшилася, що призвело до розриву між наявними потужностями генерації та потребами споживачів і спричинило тривалі перебої з електропостачанням. У багатьох регіонах діяли графіки відключень, хоча навесні обмеження пом’якшилися через зростання генерації з сонячних електростанцій.
У лютому значних пошкоджень зазнала Дарницька ТЕЦ, яка обслуговує близько 500 тисяч киян у Дніпровському і Дарницькому районах. Мер зазначав, що на її відновлення знадобиться щонайменше два місяці, що додає тягаря до загальної потреби в обладнанні та резервних рішеннях для стабільного проходження наступного опалювального сезону.