У результаті атаки росії по Івано‑Франківську загинули двоє людей, серед яких дитина, а також є поранені, повідомив міський голова Руслан Марцінків у відеозверненні, записаному біля пошкодженого пологового будинку після ударної хвилі 24 березня.
Про це розповідає Дніпро24
«На жаль, сталася трагедія, загинув національний гвардієць, також загинула його донька. Нещодавно в дружини народилася дитина в пологовому будинку. Вічна пам’ять цій родині, це велика трагедія, яка сталася в нас», – сказав Марцінків.
Деталі жертв і стан постраждалих
Голова обласної адміністрації Світлана Онищук уточнила, що разом з військовослужбовцем загинула його 15‑річна донька. Родина приїхала провідати жінку, яка кілька днів тому народила сина в пологовому.
Мер також повідомив, що серед поранених є шестирічний хлопчик; його госпіталізували, стан стабільний. Решта постраждалих перебувають у задовільному або середньої тяжкості стані. За словами влади, загалом зафіксовано чотири постраждалих серед цивільних.
Марцінків наголосив, що в пологовому будинку вдалося уникнути значних жертв, оскільки люди перебували в укриттях; двоє породіль приймали пологи саме в укритті. В наслідок ударної хвилі пошкоджені як міський, так і обласний пологові будинки, а також житлові будинки у прилеглих районах.
Масштаб атаки та правова оцінка
За підсумками повітряних сил, 24 березня росія здійснила одну з наймасованіших атак безпілотниками по Україні — протягом дня було запущено 556 ударних БПЛА. російські сили регулярно застосовують ударні безпілотники, ракети, керовані боєприпаси і реактивні системи залпового вогню, спрямовуючи удари по містах та цивільній інфраструктурі.
Українська влада й міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини російської федерації, вказуючи на їх цілеспрямований характер та намагання завдати шкоди цивільному населенню і критично важливим об’єктам.
Систематичні обстріли об’єктів життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку чи медичної допомоги розглядають як прояви, що можуть свідчити про геноцидні дії. До таких дій відносять, зокрема:
- публічні заклики та заяви про наміри знищити українців як національну групу;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення і медичних закладах із метою позбавити населення необхідних умов для життя;
- переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення або витіснення інтелігенції — учителів, митців і носіїв культури;
- зміна ідентичності дітей через освітні та виховні практики на окупованих територіях і депортації дітей;
- знищення й вилучення українських книжок, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. На сьогодні 149 країн‑учасниць Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає ознаки геноциду, серед яких — вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; свідоме створення життєвих умов, розрахованих на руйнування групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню або насильницьку передачу дітей до іншої групи
Керівництво росії офіційно заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України, попри численні факти руйнувань лікарень, шкіл, дитсадків, об’єктів енергетики та водозабезпечення.