Внаслідок авіаційного удару російських військ по Корюківці Чернігівської області зазнали поранень двоє людей, а близько 4,5 тисячі абонентів залишились без світла. За інформацією обласної влади, місто атакували ударні безпілотні апарати, а мішенню стали підприємства з обробки деревини та виробництва шпалер.
Про це розповідає Дніпро24
«Вже відомо про двох поранених чоловіків. У 42-річного постраждалого термічні опіки. 81-річного чоловіка ушпиталили з уламковим пораненням. Обидва в стані середньої тяжкості», – заявив Чаус.
Деталі атаки
За повідомленнями регіональної влади, по місту було запущено 18 ударних безпілотників. Крім підприємств деревообробної галузі, підтверджено влучання в об’єкти критичної інфраструктури в Корюківському та Чернігівському районах, а також у транспортний об’єкт у Ніжинському районі. У Семенівці Новгород-Сіверського району пошкоджена котельня, що вплинуло на надання життєво важливих послуг мешканцям прилеглих населених пунктів.
Наслідки для електропостачання та міжнародна оцінка
Енергетики зафіксували пошкодження об’єкта в Корюківському районі, унаслідок чого було знеструмлено близько 4,5 тисячі абонентів. Чернігівобленерго працює надвідновленням електропостачання в постраждалих населених пунктах.
Атаки з використанням ударних БпЛА, ракет, коригованих авіабомб та реактивних систем залпового вогню регулярно завдають шкоди українським містам і цивільній інфраструктурі. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні удари як воєнні злочини російської федерації й підкреслюють їхній цілеспрямований характер.
Цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку або медичної допомоги, розглядаються як ознака систематичних злочинних дій, що можуть підпадати під визначення геноциду за міжнародним правом. До характерних прикладів, які наводять правозахисники та дослідники, належать:
- оголошення намірів щодо знищення українців або заперечення їхньої національної ідентичності;
- публічні заклики до знищення представників нації;
- цілеспрямовані обстріли життєзабезпечення та медичної інфраструктури з метою позбавити населення необхідних умов для життя;
- переслідування і знищення осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції та носіїв культури; зміна ідентичності дітей через освітні програми та депортації;
- вилучення й знищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці конвенції, яких нині 149, зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них у воєнний і мирний час. Вона визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Ознаками геноциду є вбивство членів групи або спричинення їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню або насильницьке переведення дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до таких дій.
Керівництво росії продовжує заперечувати, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі. Тим часом фіксуються численні випадки пошкоджень лікарень, шкіл, дитячих закладів та об’єктів енергетики й водопостачання по всій території України.