Удари України по нафтовій інфраструктурі та заходи російської влади з пом’якшення наслідків подорожчання енергоносіїв значно знижують чисту вигоду росії від підвищення світових цін на нафту. Натомість додаткові доходи держбюджету частково поглинаються операційними витратами та субсидіями, які покривають збої в ланцюгах постачання та утримують внутрішні ціни на паливо на низькому рівні.
Про це розповідає Дніпро24
«Зусилля Росії щодо захисту російського населення від наслідків зростання світових цін на нафту та пошкодження російської нафтової інфраструктури заважають Росії повною мірою скористатися перевагами збільшення доходів від нафти і газу», – повідомляють аналітики.
Бюджет: зростання доходів та їхнє «розмивання» субсидіями
Офіційні показники свідчать, що доходи від нафти і газу в квітні 2026 року істотно перевищили березневі: федеральний бюджет отримав близько 917 млрд рублів від податків на видобуток корисних копалин, тоді як у березні ця сума становила приблизно 443 млрд рублів. За оцінками, загальні надходження від продажу нафти склали близько 10 млрд доларів у квітні.
Водночас опозиційні медіа та аналітики звертають увагу, що частина цих додаткових коштів була спрямована на суттєві дотації для російських нафтових компаній — еквівалент близько 4,68 млрд доларів — з метою підтримки низьких роздрібних цін на бензин та фінансування ремонту й модернізації НПЗ. За їхніми висновками, такі платежі значною мірою компенсували приріст доходів, які держава отримала від вищих світових цін.
Уряд очікує подальшого зростання надходжень від нафти та газу у травні 2026 року, але реальний чистий ефект залежатиме від масштабів внутрішніх субсидій і темпів відновлення експорту.
Ураження інфраструктури та обмеження експорту
Посилення України далекобійної ударної кампанії по нафтовій інфраструктурі в тилу росії стримує можливість повного завантаження ключових експортних маршрутів. Через це важливі порти, зокрема у Ленінградській області, працюють не на повну потужність, що ускладнює збут додаткових обсягів на тлі зростання цін і потенційного послаблення санкцій з боку окремих країн.
Ринок нафти також реагує на геополітичну ситуацію на Близькому Сході: 6 травня котирування Brent падали на 9% і опускалися нижче позначки 100 доларів за барель, після чого до вечора підвищилися до близько 102 доларів за барель — це приблизно на 7% нижче за рівень закриття 5 травня. Аналітики пояснюють волатильність очікуваннями щодо можливого врегулювання конфлікту між США та Іраном.
Варто зазначити, що з початку бойових дій у регіоні фактично було обмежено транзит через Ормузьку протоку, через яку до кризи проходила близько п’ятої частини світових постачань нафти; у пік невпевненості ціна сягала понад 120 доларів за барель.
Підсумовуючи, можна сказати, що навіть за сприятливої цінової кон’юнктури зростання реальних надходжень до російського бюджету суттєво стримують як внутрішні фіскальні витрати й субсидії, так і результати ударів по експортній інфраструктурі, які зменшують можливості повноцінно реалізувати додаткові обсяги на світовому ринку.