Ветлікарка Олена Некрасова разом із чоловіком улітку 2024 року евакуювалися з Донеччини, залишивши за собою понад 40 собак і котів, яких вони підібрали на вулицях свого селища. Сьогодні родина опікується цими тваринами, надає притулок іншим безпритульним, а також здійснює рейди до прифронтових сіл, щоб нагодувати їх і залікувати рани від обстрілів. В ексклюзивному інтерв’ю Олена поділилася своєю історією любові до тварин та викликами, з якими стикалася під час евакуації.
Про це розповідає Дніпро24
Єднання з тваринами у важкі часи
– Пані Олено, коли ви вирішили пов’язати своє життя з тваринами?
– Я працюю у цій сфері вже 20 років. Пам’ятаю, як у першому класі неправильно написала слово “ветеринар” і написала, що хочу бути ветераном. Всі сміялися, але я завжди любила тварин.
– Чому ви обрали Новогригорівку для евакуації?
– Ми були змушені евакуюватися влітку 2024 року. Я родом із селища неподалік Мирнограда, і під час обстрілів у нас було 19 собак. Вибухи спричиняли сильний стрес у тварин, і це стало вирішальним фактором для нашої евакуації.
– Як організували евакуацію такої кількості тварин?
– Нам допомогли родичі та небайдужі люди, які перерахували кошти. Ми завантажили дві фури тварин, включаючи корову й інших чотирилапих. Це був непростий процес через велику кількість тварин та обмежені ресурси.
– Як ви заспокоювали тварин під час обстрілів?
– Ми намагалися забрати менших тварин додому, вмикали телевізор на високу гучність, щоб відволікти їх від вибухів. Більших тварин селили у сараї, де їм було спокійніше.
– Скільки тварин ви нині опікуєтеся?
– Сьогодні у нас понад 60 тварин, включаючи собак, котів і домашнє господарство. Місцеві жителі та волонтери допомагають, але ресурси все ще обмежені.
– Як ви реагуєте на ситуацію з покинутими тваринами?
– Ми продовжуємо їздити до прифронтових районів, щоб допомагати тваринам. Це небезпечно, але ми не можемо залишити їх напризволяще.
– Яка ваша мрія на майбутнє?
– Мрію про те, щоб безпритульних тварин не було, щоб у кожної з них була сім’я або прихисток. Я вважаю, що для цього потрібні відповідні закони і підтримка з боку держави.
Маргарита Сопільняк,
фото з особистого архіву Олени Некрасової