Вночі в Одеському районі відбулася масштабна атака ударними безпілотними літальними апаратами: російські сили влучили по цивільних та енергетичних об’єктах, унаслідок чого постраждали двоє людей, одну з них госпіталізовано.
Про це розповідає Дніпро24
«Пошкоджено обʼєкти цивільної та енергетичної інфраструктури. На жаль, двоє осіб постраждало. Одну людину госпіталізовано, ще одній допомогу надано на місці», – заявив він.
Наслідки удару
Оперативні підрозділи зафіксували руйнування щонайменше п’яти приватних будинків, чотириквартирного житлового будинку, кількох гаражів та легкових автомобілів. У самому місті частково зруйновано ліцей, також пошкоджені склади енергетичної компанії.
Компанія ДТЕК підтвердила ураження свого енергетичного об’єкта в області і зазначила: «Руйнування значні. Ремонт потребуватиме тривалого часу, щоб повернути обладнання до працездатного стану».
Рятувальники ліквідували всі вогнища пожеж, на місцях працюють екстрені служби — триває розбір завалів і відновлення пошкоджених об’єктів.
Контекст і правова оцінка
Російські військові регулярно атакують українські міста та цивільну інфраструктуру різними видами озброєння — ударними БпЛА, ракетами, коригованими авіабомбами (КАБ), реактивними системами залпового вогню. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини російської федерації і звертають увагу на їхній цілеспрямований характер.
Цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги розглядають як одну з ознак геноцидних дій. До проявів, що згадуються в оцінках правників і правозахисників, належать:
- оголошення намірів щодо знищення українців як етносу й публічні заклики до їхнього знищення;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та об’єктів охорони здоров’я з метою позбавити населення необхідних умов для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв української культури;
- зміну ідентичності дітей через освітні програми на окупованих територіях і депортацію дітей до росії;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. До її учасниць на сьогодні належать 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них під час війни й у мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Ознаками геноциду можуть бути вбивство членів групи, заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи, заходи щодо запобігання дітонародженню або насильницька передача дітей з однієї групи до іншої, а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує цілеспрямоване завдання ударів по цивільній інфраструктурі, однак наслідки атак продовжують призводити до руйнувань житла, лікарень, шкіл, об’єктів енергетики та водопостачання.