У Технічному музеї “Машини часу” 20 березня відкрили виставковий проєкт «Живі сторінки історії міста: час війни», присвячений подіям російсько-української війни, що сформували нові розділи в хроніці Дніпра. Проєкт спирається на третю частину книги «Моє життя», автором якої є директор музею Михайло Прудніков, який протягом чотирьох років документує перебіг подій і збирає свідчення у письмовій формі. На експозиції візуалізовано десять історій із цього видання, що поєднують особисті спогади, предмети й інсталяції.
Про це розповідає Дніпро24
«Цей ентузіазм і та справа, яка робиться по документуванню артефактів, документів та того, що відбувалось, є величезною справою. Та сьогодні ми знаходимось на відкритті частини цієї величезної роботи. Я щиро дякую Михайлу Вікторовичу, колективу музею та маю надію, що якомога більше людей, в першу чергу і молоде покоління, долучаться до перегляду цієї виставки, цих експонатів. І не просто долучаться, а дійсно зрозуміють і пізнають ті історії, які мають місце і дотичні до цих експонатів», – зазначив під час вітального слова начальник управління культури департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради Євген Хорошилов.
Експонати: від обгорілого автобуса до «чорного дзеркала»
Одним із центральних експонатів виставки став згорілий автобус марки Volvo, який раніше демонстрували в проєкті «Нерозчавлений». Автобус належав транспортному підприємству “Ігрек” і постраждав 29 вересня 2022 року, коли під час обстрілу міста ворожа ракета влучила в автотранспортне підприємство. Станом на той момент у парку підприємства налічувалося близько 200 автобусів. На виставці показано не лише обгорілу зовнішню частину машини: у салоні встановлено телевізор, де постійно транслюються кадри збору артефактів, а кожні десять хвилин лунає аудіозапис із промовою дизайнерки проєкту Ольги Заремської, що занурює відвідувача у контекст подій.
Ще одним символічним експонатом стало так зване «чорне дзеркало». На його поверхні нанесено фотографії міста, передані для виставки фотографом Олександром Колбасіним; у дзеркалі відвідувач бачить і своє відображення, і фрагменти мирного життя на тлі наслідків обстрілів. Розміщення дзеркала поруч із автобусом підкреслює межу між буденним та воєнним досвідом, змушуючи глядача усвідомити контраст між кожною світлиною й реальністю зруйнованого транспорту.
Артефакти, символи відродження і цифрова доступність
Під час збору матеріалів для експозиції траплялися несподівані знахідки. Так, поблизу будівлі Дніпровського художнього музею в траві виявили рослину, яку назвали «Грошовим деревом» — її, ймовірно, викинула вибухова хвиля під час обстрілу 30 вересня 2025 року. Наразі дерево дало паростки, що в експозиційному контексті використано як символ незламності та відродження України.
Кожен експонат супроводжується експлікацією та QR-кодом: відвідувачі можуть відсканувати його й отримати докладну інформацію українською або англійською мовами. Такий підхід поєднує традиційну музейну практику з цифровими інструментами, роблячи історії більш доступними для різних аудиторій.
Виставка пропонує глибоке занурення в локальні оповіді війни через предмети, фото- й аудіоархіви, а також закликає молоде покоління долучатися до вивчення сучасної історії міста та бережного ставлення до збережених свідчень.
Ярослав Савельєв,
фото автора