Міністерство освіти і науки готує комплекс заходів для підвищення енергетичної автономії навчальних закладів: уряд має намір спрямувати 500 мільйонів гривень зі спецфонду на обладнання шкіл і дитсадків системами, що забезпечуватимуть їхню роботу під час відключень електроенергії та тепла, заявив міністр освіти Оксен Лісовий.
Про це розповідає Дніпро24
Три рівні енергозабезпечення навчальних закладів
За словами міністра, МОН розглядає енергозабезпечення закладів освіти як системне завдання, що має включати три взаємодоповнювальні компоненти. Перший — основне джерело енергії, пов’язане з мережею, яке доповнюється акумуляторами, інверторами та блоками управління, що забезпечують щонайменше шість годин автономної роботи під час відключень. Другий — відновлювальні джерела, насамперед сонячні електростанції, що зменшують навантаження на резервні ресурси. Третій — аварійне джерело енергії у вигляді потужних генераторів, які працюють у режимі підзарядки акумуляторів і тим самим продовжують час автономної роботи та знижують витрати пального.
«Основне джерело залишається мережа, тобто акумулятори, інвертори і блоки управління, мережа заряджає. При відключенні повинно бути щонайменше шість годин автономної роботи. Друге джерело – сонце, додаткове відновлювальне джерело. І третє аварійне джерело – генератор. Потужний генератор, який працює не на мережу, а на акумуляцію. Тоді він працює довше, витрачає менше пального, але це аварійне джерело. Власне, хочемо, щоб таким обладнанням були оснащені всі заклади освіти», – заявив Лісовий.
Міністерство наголошує, що хоча питання енергостійкості не належить виключно до його прямої компетенції, забезпечення доступу до освіти вимагає активної ролі МОН у координації та підтримці впровадження таких рішень у школах і дитячих садках.
Пілотні ініціативи та підтримка прифронтових закладів
Наприкінці минулого року стартувала програма підтримки прифронтових навчальних закладів: близько 1 500 шкіл і дитячих садків отримали грантове фінансування — понад 400 тисяч гривень кожен — на впровадження енергетичних рішень. Це першочерговий крок для забезпечення безперервного функціонування харчоблоків, опалення та базових комунікацій під час кризових ситуацій.
Лісовий також відзначив, що кількість повністю автономних закладів динамічно змінювалася після випробувань зимою 2025–26 років: деякі громади істотно просунулися в оснащенні шкіл, інші — ще лише планують заходи з модернізації.
За його словами, органи місцевого самоврядування несуть основну відповідальність за практичну реалізацію цих проєктів і, залежно від рівня готовності та пріоритетності, виділяють кошти на оснащення навчальних закладів. Як приклад успішної місцевої ініціативи міністр навів місто Бровари на Київщині, де близько половини шкіл і дитсадків уже мають автономні системи: акумулятори, окремі автономні котельні та інші рішення, що дозволили зберегти роботу харчоблоків під час блекауту.
МОН планує створити мережу «еталонних» закладів освіти, які демонструватимуть практичні та економічно ефективні підходи до енергостійкості, а також надаватиме цілеспрямовану допомогу регіонам, чий місцевий бюджет ослаблений через війну.
Головна мета міністерства — сформувати нову культуру енергостійкості в освітній сфері, де планування автономії, інвестиції в відновлювані джерела та резервні системи стануть стандартом для захисту прав дітей та персоналу на безперервний освітній процес.
На тлі цих заходів варто зазначити систематичні атаки на цивільну інфраструктуру, що створюють додаткові виклики для українських громад. Російські військові від початку широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року застосовують різні види озброєнь — ударні БпЛА, ракети, КАБи, реактивні системи залпового вогню — проти міст і цивільних об’єктів по всій території України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги розглядають як ознаку геноцидних дій.
Водночас керівництво росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, що призводить до загибелі цивільного населення та руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, об’єктів енергетики й водозабезпечення.