Кібершахраї дедалі рідше ламають системи напряму: натомість вони змушують користувачів самостійно передати доступ до грошей і акаунтів. Основні інструменти злочинців — фішингові електронні листи та повідомлення, «дзвінки з “банку”», підробні інтернет‑магазини та шкідливі застосунки, які перехоплюють коди чи дають віддалений доступ до пристрою. У цій статті зібрано найпоширеніші схеми, ознаки ризику та детальний алгоритм дій для тих, хто вже став жертвою шахрайства.
Про це розповідає Дніпро24
Основні види кібершахрайства та як їх розпізнати
Сьогодні зловмисники переважно використовують соціальну інженерію: вони спонукають людину перейти за посиланням, назвати одноразовий код, встановити підозрілий застосунок або здійснити платіж. За оцінками фахівців фінансового сектору, значна частина інцидентів відбувається саме тому, що операцію підтверджує законний власник рахунку.
Фішинг. Це виманювання логінів, паролів і платіжних даних через підробні сайти, електронні листи або повідомлення, що імітують банки, маркетплейси, державні сервіси чи служби доставки. Канали реалізації:
- електронна пошта;
- SMS (smishing);
- телефонні дзвінки (vishing / “вішинг”);
- повідомлення в месенджерах і соцмережах.
Окремо слід виділити підміну номера (спуфінг), коли шахрайське SMS відображається поруч із офіційними банківськими сповіщеннями, що створює ілюзію довіри.
Фейкові онлайн‑магазини. Часто шахраї розміщують оголошення або створюють підробні сторінки на маркетплейсах: покупець оплачує товар повністю або залишає передплату — після чого продавець зникає. Схема залишається однією з наймасовіших у сфері електронної комерції.
“Дзвінок з банку”. Шахрай видає себе за співробітника банку або служби безпеки, повідомляє про нібито підозрілу операцію та вмовляє назвати:
- одноразовий код із SMS;
- CVV картки;
- пароль або доступ до застосунку;
- підтвердження в мобільному банкінгу;
- установку «захисного» софту.
Шкідливі застосунки та віддалений доступ. Оголошення про оновлення банкінгу, нібито проблеми з доставкою або привабливі знижки можуть приховувати програми, що перехоплюють SMS або дають віддалений контроль над пристроєм. Злочинці часто тиснуть на відчуття терміновості, щоб змусити діяти необачно.
SIM‑swap і атаки на відновлення доступу. Втрата або перевипуск номера телефону може дозволити зловмисникам відновити паролі й перехопити коди підтвердження. Через це в багатьох країнах обговорювали ініціативи щодо посилення захисту фінансових номерів.
Інвестиційні проєкти, псевдоброкери та криптосхеми. Шахраї обіцяють гарантований дохід, демонструють фіктивний прибуток у кабінеті та вимагають додаткових внесків під приводом податків або комісій – у результаті інвестор втрачає все.
Схеми з працевлаштуванням. Пропозиції легкої роботи, повʼязані з переказами або оформленням карток і акаунтів, можуть використовувати людину як “грошового мула” для відмивання коштів.
Підробні служби підтримки. Клони брендів у соцмережах та месенджерах першими пишуть у коментарях чи приватних повідомленнях і переконують перейти в особистий чат для підтвердження даних або оплати — після чого витягують інформацію.
Практичні поради: як не потрапити в пастку і що робити після атаки
Нижче — зручний чек‑ліст дій та превентивних заходів, які допоможуть захистити пристрої, акаунти й гроші.
Як уникнути фішингу та підробок:
- перевіряйте адресу сайту перед введенням даних;
- не переходьте за посиланнями із SMS або повідомлень про термінові дії, виплати чи компенсації;
- відкривайте сервіси вручну або через офіційний застосунок;
- не вводьте платіжні дані на сторінках із реклами або з неперевірених повідомлень.
Як безпечно купувати онлайн:
- не робіть передоплат незнайомим продавцям у сервісах оголошень без захисту угоди;
- використовуйте післяплату або платформи з інструментами захисту покупця;
- перевіряйте продавця: історію, відгуки, контакти та умови повернення.
Захист телефону та акаунтів:
- увімкніть двофакторну автентифікацію (2FA), бажано через аутентифікатор, а не SMS;
- регулярно оновлюйте операційну систему та застосунки;
- встановлюйте програми лише з офіційних магазинів (Google Play, App Store); не завантажуйте APK із чатів або SMS;
- ховайте вміст повідомлень із кодами підтвердження на екрані блокування;
- використовуйте унікальні складні паролі й менеджер паролів.
Як захиститися від SIM‑swap:
- налаштуйте додатковий пароль або кодове слово у мобільного оператора, якщо опція доступна;
- зменшуйте залежність від SMS‑підтвердження: використовуйте аутентифікатори й резервні коди;
- при раптовій втраті звʼязку, відсутності SMS або неможливості телефонувати негайно зверніться до оператора та банку.
Дії, якщо ви вже клікнули на підозріле посилання або передали дані:
- негайно заблокуйте картку і доступ до інтернет-банкінгу;
- змініть паролі до електронної пошти та ключових акаунтів, вимкніть сесії на всіх пристроях і вмикайте 2FA;
- якщо встановлювали застосунок або давали доступ віддалено — відключіть пристрій від інтернету, видаліть підозрілий софт і, за потреби, скиньте налаштування до заводських;
- зверніться до банку для блокування операцій та подайте заяву до кіберполіції.
У 2025 році північно‑корейські хакери встановили антирекорд, викравши 2 млрд доларів у криптовалюті, що становить значну частину світових криптокрадіжок з загальним обсягом приблизно 3,4 млрд доларів; цей випадок додатково підкреслює важливість пильності й технічного захисту фінансових активів.
Системна обережність, перевірка контактів і налаштування захисту на декількох рівнях значно зменшують імовірність стати жертвою сучасних кібершахрайств.