Європейські столиці побоюються, що кремль може використати наступні один-два роки перебування Дональда Трампа в Білому домі як «вікно можливостей» для перевірки єдності та реакції НАТО. Водночас у кількох столицях та в самому альянсі вважають частину таких побоювань перебільшеними, але закликають не втрачати пильності.
Про це розповідає Дніпро24
“Представники сфери оборони та законодавці побоюються, що кремль розглядатиме наступний рік-два, поки Дональд Трамп ще в Білому домі, а ЄС ще не посилив свій військовий потенціал, як час для перевірки відданості Заходу НАТО”, за словами трьох політиків ЄС, безпосередньо обізнаних з обговореннями.
Можливі сценарії та оцінки ризику
Євродепутати та експерти з оборони попереджають, що володимир путін може уникати прямих масштабних ударів по країнах НАТО, натомість обравши більш «сірі» операції, спрямовані на посівання сумнівів у колективній відповіді союзників. Такі дії можуть мати форму кібер- або безпілотних атак, операцій у прибережних зонах або обмежених десантних/морських провокацій, що не виглядатимуть як пряме вторгнення через кордон.
Як підкреслив Міка Аалтола, “Щось може статися дуже скоро – у росії є вікно можливостей, – сказав Міка Аалтола, фінський правоцентристський член комітету Європейського парламенту з питань закордонних справ. – США виходять з Європи, трансатлантичні відносини в руїнах, а ЄС ще не повністю готовий взяти на себе відповідальність самостійно”
Аналітики наголошують, що рф уже має досвід гібридних операцій і може прагнути створити «неоднозначні» інциденти, щоб змусити союзників сперечатися, чи підпадає конкретна дія під статтю 5 про колективну оборону. І хоча формальне застосування статті 5 потребує чітких доказів збройного нападу, неоднозначні провокації можуть стати тестом на політичну єдність НАТО.
Розбіжності в оцінках серед європейських країн
У Європі немає єдності щодо масштабів і терміновості загрози. Країни на кшталт Фінляндії та Литви більше схильні підвищувати тривогу і вимагати пришвидшення посилення протиракетної та загальної оборонної готовності. Інші, зокрема в Естонії та частині керівництва НАТО, застерігають від зайвого «алярмізму», який може зіграти на руку кремлю.
Колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс попереджав про можливість того, що путін буде шукати «легкі» цілі і може ескалувати конфлікт проти сусідів, намагаючись уникнути принизливих переговорів щодо України. У відповідь деякі дипломати наголошують, що участь рф у війні проти України обмежує її можливості для одночасної великої ескалації на іншому фронті.
Президент Естонії Алар Каріс підкреслив: “росія дуже зайнята в Україні”, додавши, що не вважає нині ймовірним початок масштабної війни проти країн Балтії, хоча повністю виключати ризик не можна. Того ж тону дотримуються і високопоставлені представники оборонних відомств НАТО, які оцінюють масштабну наземну атаку на країну НАТО як малоймовірну, але закликають зберігати пильність.
Критики, які применшують загрозу, на думку деяких експертів, ризикують поставити під загрозу своєчасне виділення ресурсів на оборону. “Це насправді найгірше, що можна створити в демократичних країнах”, — відзначає один із аналітиків, наголошуючи на потребі раціонального розподілу оборонних коштів.
Водночас представники оборони нагадують, що “битва на два фронти” — надзвичайно ризикована стратегія для путіна, особливо враховуючи, що Європа поступово нарощує власний оборонний потенціал. Тому запобігати дестабілізації та посилювати трансатлантичну координацію залишаються пріоритетними завданнями для союзників.
У підсумку, хоча думки щодо безпосередньої загрози різняться, у Європі переважає розуміння: не варто сприймати можливість провокацій рф як нереальну, і необхідно поєднувати стримування з підвищенням готовності до гібридних і несиметричних загроз.