Керівники європейських розвідувальних служб ставлять під сумнів реалістичність досягнення мирної угоди цього року, незважаючи на твердження президента США Дональда Трампа щодо просування переговорів. За оцінками розвідників, процес, який ведеться за посередництва США, здебільшого використовується москвою для отримання економічних і політичних вигод, а не для швидкого припинення війни в Україні.
Про це розповідає Дніпро24
Оцінка намірів москви
Керівники п’яти європейських розвідувальних служб, які дали оцінки на умовах анонімності, вважають, що росія не прагне швидкого завершення бойових дій і розглядає переговорний процес як інструмент для послаблення санкцій та відновлення бізнес-контактів. Останній раунд зустрічей у Женеві не призвів до проривів у ключових питаннях, зокрема щодо територій, які залишаються предметом запеклих дискусій.
Розвідники підкреслюють, що стратегічні цілі москви залишаються незмінними: серед них — прагнення усунути Володимира Зеленського з посади та перетворити Україну на нейтральну буферну державу, що свідчить про більш глибинні політичні амбіції, ніж просто територіальні поступки.
Двоє чиновників заявили, що москва намагається розділити переговори на два різні напрямки – один зосереджений на війні, а другий – на двосторонніх угодах зі США, які включатимуть послаблення санкцій для росії
Можливі сценарії та ризики
Один із керівників розвідки допустив, що москві може бути достатньо отримати частину Донецької області, але такий крок не вирішить її головної мети — усунення прозахідного уряду в Києві. Інші аналітики застерігають, що навіть значні територіальні поступки навряд чи приведуть до стійкого миру, оскільки можуть лише відкрити шлях до нових вимог з боку кремля.
Є занепокоєння щодо рівня підготовки переговорних команд Заходу: західні представники, у тому числі європейські, на думку окремих розвідників, демонструють обмежену майстерність у веденні складних переговорів з росією, тоді як американську делегацію очолюють особи без профільного дипломатичного досвіду, що підвищує ризики помилкових кроків у процесі посередництва.
Українська сторона, за словами президента Зеленського, отримала від своїх розвідувальних служб інформацію про те, що американські та російські переговорники обговорювали двосторонні угоди про співпрацю на суми, про які йшлося у сотні мільярдів чи трильйони доларів, у тому числі пропозиції, пов’язані з ініціативами, що приваблюють олігархічні інтереси. Європейські представники не надали детальних роз’яснень щодо конкретних умов таких обговорень.
За оцінками одного з розвідників, запропоновані економічні та фінансові стимули мали б на меті зацікавити як американську адміністрацію, так і російських фінансово-промислових груп, які постраждали від санкцій і чиї інтереси важливі для утримання лояльності кремля.
Розвідувальні служби повідомляють, що їх висновки ґрунтуються на людських джерелах, перехоплених комунікаціях та інших методах збору інформації, причому росія залишається пріоритетною метою для збору розвідувальних даних. Водночас окремі аналітики відзначають, що економіка москви не перебуває на межі повного колапсу: вона демонструє стійкість, але стикається з посиленими фінансовими ризиками, зокрема через обмежений доступ до міжнародних ринків капіталу та високі витрати на запозичення.
Частина експертів оцінює економічну ситуацію в росії як перехідну між стагнацією та рецесією після зростання приблизно на 1% торік, що створює фонові чинники для довгострокової стійкості режиму, але водночас збільшує економічний тиск у другій половині 2026 року.