Після ракетно‑дронової атаки рф на Чернівецьку область 7 березня у Дністрі зафіксували забруднення нафтопродуктами, яке вийшло за межі області та створює загрозу також для Молдови, повідомила заступниця міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Ірина Овчаренко. Фахівці відзначають, що осередки забруднення рухаються вниз за течією, тож ризики поширення залишаються актуальними для кількох регіонів України та прикордонних районів сусідньої держави.
Про це розповідає Дніпро24
Транскордонний характер забруднення та перші заходи
Через ушкодження інфраструктури та потрапляння уламків збитих ракет у водні об’єкти у Дністрі утворилися локальні осередки забруднення, які пішли вниз за течією. 11 березня під час кількох комісій, зокрема міжнародної за участі молдовських фахівців, погодили план дій із локалізації і ліквідації наслідків.
Оперативні роботи зосереджені в районі Оксанівки на Вінниччині та в прикордонному районі Соро́ки в Молдові, де також розташовані питні водозабори. Для стримування поширення забруднення встановлюють бонові загородження; роботу ускладнюють пориви вітру та течія — загородження двічі проривало. Попри це, підрозділи ДСНС і інші служби постійно працюють на місцях, а бонові загородження встановлені з українського й молдовського боку річки.
Вплив на Одещину, лабораторні дослідження і рекомендації
В Одеській області вже відібрали проби води, оскільки Дністер є основним джерелом питної води для обласного центру. На Одещині зафіксували дві локальні плями забруднення: одна площею близько 200 м², інша — приблизно 400 м². За результатами аналізів, вміст забруднювальних речовин у пробах перевищив гранично допустимі показники приблизно у 2,5 раза.
Фахівці зазначають, що за часом добігання виявлені осередки не можуть бути тим самим забрудненням, яке рухається з Чернівецької області, що свідчить про наявність кількох незалежних осередків уздовж течії. Рекомендації наразі адресовані передусім водопостачальним підприємствам: водоканалам порадили посилити заходи з доочищення води та підготуватися до можливого надходження забруднення — за оцінками, до одеського водозабору забруднення може дістатися приблизно за вісім діб від точки його фіксації.
Результати досліджень української та молдовської сторін збіглися. Це підтверджує правильне калібрування моніторингової бази та відсутність розбіжностей у вимірах між двома країнами. Лабораторні дослідження вказують на перевищення вмісту нафтопродуктів у воді у 2,5 раза. При цьому точно визначити походження речовини поки неможливо. Йдеться або про ракетне паливо, або про інші нафтопродукти
Проби відбирали кілька лабораторій, зокрема басейнова лабораторія річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю, представники екоінспекції, а також молдовські фахівці вище за течією — усі результати дали співпадіння, що додало впевненості у якості вимірювань. Водночас остаточно встановити походження забруднення поки неможливо: йдеться про ракетне паливо або інші нафтопродукти.
Наразі випадків масової загибелі риби чи іншої біоти не зафіксували. Посадовиця пояснила це тим, що плями не є суцільними, а температура води поки не сприяє процесам, які могли б викликати дефіцит кисню і масову загибель організмів. Проте подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи затримуватимуться плями на окремих ділянках річки, а також від можливих форс‑мажорних факторів.
Для населення, яке проживає поблизу річки, наразі спеціальних попереджень не оголошували. Водночас відзначено, що між точками фіксації забруднення і Одесою з українського боку немає інших питних водозаборів, тому моніторинг та додаткові заходи з очищення води залишаються пріоритетом.
У Мінекономіки, довкілля та сільського господарства інцидент розглядають як прояв екологічної агресії росії, що системно завдає шкоди довкіллю внаслідок воєнних дій. Після консультацій із молдовською стороною готують консолідовані звернення до ООН та інших міжнародних організацій, що опікуються охороною довкілля та водними ресурсами, з метою привернення уваги до транскордонних наслідків таких інцидентів і координації заходів реагування.