У ніч на 12 лютого росія здійснила масований ракетно-дронний удар по кількох регіонах України — за підрахунками, атакувано загалом 25 ракет та 219 ударних безпілотників різних типів. Основними напрямками удару були Київ, Харків, Дніпро та Одеса.
Про це розповідає Дніпро24
Характер удару та використані засоби
За наявними даними, обстріл включав кілька видів озброєнь: серед запущених ракет фігурували балістичні засоби типу «Іскандер‑М» та ракети системи С‑300, а також керована авіаційна ракета Х‑59/69. Крім того, з різних напрямків було випущено сотні ударних БпЛА — серед відомих типів згадуються Shahed, «Гербера», «Італмас» та інші.
- 25 ракет загалом, у тому числі близько 24 балістичних «Іскандер‑М»/С‑300 з російських регіонів і окупованого Криму;
- керована авіаційна ракета Х‑59/69, запущена з повітряного простору окупованої Донеччини;
- 219 ударних безпілотників із напрямків Курська, Орла, Міллерова, Брянська, Приморсько‑Ахтарська, Шаталова в росії та окупованого Гвардійського в Криму.
В ході нічної операції системи протиповітряної оборони відпрацювали на перехопленнях, у результаті чого зафіксовано збиття або подавлення загалом 213 цілей: серед них — 15 балістичних ракет «Іскандер‑М»/С‑300, одна керована ракета Х‑59/69 та 197 ударних дронів.
«Зафіксовано влучання 9 ракет та 19 ударних БпЛА на 13 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 14 локаціях», – йдеться в повідомленні.
Наслідки та оцінки
Внаслідок ударів зафіксовано влучання по цивільній інфраструктурі та житлових районах у кількох містах, є поранені. Російські обстріли систем життєзабезпечення — електростанцій, мереж водопостачання, об’єктів медицини та іншої інфраструктури — продовжуються в різних регіонах і мають системний характер.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі атаки як воєнні злочини, наголошуючи на цілеспрямованому характері ударів по цивільних об’єктах. Обстріли, що спрямовані на позбавлення населення електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги, розглядаються як елемент тактики, що завдає значної шкоди цивільним.
Правники, дослідники та правозахисники, аналізуючи поведінку російських органів влади та військових, вказують на низку дій, які можуть підпадати під визначення геноциду. До таких практик відносять:
- публічні заяви та заклики, що обґрунтовують ідеї заперечення існування української нації або заохочують до її знищення;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей базових умов для життя;
- переслідування й знищення проукраїнськи налаштованих громадян на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції та осіб, котрі є носіями української культури;
- навчальні та виховні практики на окупованих територіях, спрямовані на зміну ідентичності дітей, та примусова депортація дітей до росії;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв та систематичне викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Сьогодні учасницями Конвенції є 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду та притягувати винних до відповідальності як у часи війни, так і в мирний час.
За визначенням Конвенції, геноцид включає дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду охоплюють: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на часткове або повне знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню; примусове переміщення дітей до іншої групи; публічне підбурювання до вчинення зазначених дій.
Керівництво росії заперечує, що армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та медичних закладах, проте факти руйнувань і численні звернення місцевих адміністрацій та міжнародних організацій свідчать про системність атак на цивільні об’єкти.