Президент Володимир Зеленський прокоментував уранці 14 травня нічну масовану повітряну атаку росії на українські міста, унаслідок якої в Києві постраждала житлова дев’ятиповерхівка та триває рятувальна операція. За його словами, під час удару підʼїзд будинку було повністю зруйновано, десятки людей врятовано, одна людина загинула, але під завалами ще можуть залишатися люди.
Про це розповідає Дніпро24
«Зараз у Києві триває рятувальна операція на місці російського дронового удару по житловій девʼятиповерхівці – у будинку повністю зруйновано підʼїзд. Врятовано десятки людей. На жаль, одна людина загинула. Мої співчуття рідним і близьким. Під завалами ще можуть бути люди», – написав він у своїх соцмережах.
Дані про масштаби та уражені об’єкти
Зеленський навів оперативні оцінки військового командування: за його даними, російські сили застосували проти України понад 670 ударних дронів і 56 ракет. Внаслідок ударів постраждали цивільні об’єкти — житлові будинки, школа і ветеринарна клініка. Також зафіксовано руйнування в Київській області, ушкодження енергетичної інфраструктури в Кременчуку та пошкодження портової інфраструктури й житлової забудови в Чорноморську на Одещині.
За даними Повітряних сил, у нічну атаку на 14 травня росія залучила 675 ударних безпілотників, три аеробалістичні ракети Х-47 «Кинджал», 18 балістичних і 25 крилатих ракет. Командування повідомило, що на 8:00 сили протиповітряної оборони знешкодили 693 повітряні цілі.
Вимоги щодо оборони та міжнародної реакції
Президент наголосив на необхідності продовження міжнародної підтримки української протиповітряної оборони. Зокрема, він вказав на потребу в програмі закупівлі американського озброєння PURL, яка, на його переконання, має допомогти захиститися від балістичних ударів. Також Зеленський закликав посилити тиск на росію для зупинення атак.
Російські війська систематично застосовують проти українських міст і цивільної інфраструктури ударні БпЛА, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі атаки як воєнні злочини, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері.
В експертних і правозахисних оцінках також порушують питання міжнародно-правової кваліфікації дій росії; серед приводів для таких оцінок називають системне нищення цивільної інфраструктури й дій, що спрямовані на позбавлення населення життєво важливих умов.
Ознаки та приклади дій, які вважають елементами геноциду або його ознаками:
- публічні заклики та заяви про відмову від існування української нації й пропозиції її знищити;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування й знищення осіб на окупованих територіях через проукраїнську позицію;
- винищення інтелігенції та представників культури, депортації дітей і зміна системи навчання на окупованих територіях;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення артефактів, що ідентифікують українську культуру.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду (1948) визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу, і перелік таких дій включає вбивства членів групи, створення життєвих умов, розрахованих на її знищення, насильницьке переміщення дітей та інші акти.
Водночас керівництво росії заперечує, що її армія свідомо наносить удари по цивільній інфраструктурі, яка призводить до загибелі мирного населення та руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, об’єктів енергетики та водопостачання.