Вночі новгород‑северський район Чернігівщини зазнав удару ударними безпілотними літальними апаратами типу «Герань», унаслідок якого загинув 71‑річний чоловік і кілька людей поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус 9 лютого.
Про це розповідає Дніпро24
«Люди спали. Ця атака забрала життя 71-річного чоловіка. Попередньо, четверо людей зазнали поранень – двоє чоловіків і двоє жінок старшого віку. Постраждалі в лікарні зараз. Пошкоджені будинки, деякі – знищені вщент», – заявив голова області.
За словами посадовців, впродовж попередньої доби Чернігівщина зазнала 29 обстрілів із застосуванням різних засобів ураження. Руйнування зафіксували у Семенівській, Сновській та Менській громадах; пошкоджено житлові будинки та іншу інфраструктуру.
Поранені в Сумській області
У Сумській області також зросла кількість постраждалих після ворожих атак дронами. За оперативною інформацією, за добу російські сили завдали майже 90 обстрілів по 28 населених пунктах у 15 територіальних громадах регіону.
- У Шосткинській громаді постраждали жінки 25 та 35 років і чоловіки 34 та 36 років унаслідок влучання БПЛА.
- У Сумській громаді поранені 19‑річний чоловік та 16‑річна дівчина після атаки безпілотника.
- У Комишанській громаді внаслідок влучання дрона зазнав поранення 33‑річний чоловік.
Загалом регіон потерпає від масованих ворожих влучань, які зачіпають житлові квартали та критичну інфраструктуру.
Області південного та східного фронту: загиблі й поранені
У Донецькій області голова регіону Вадим Філашкін повідомив про двох загиблих унаслідок російських атак у попередню добу — у Краматорську та Олексієво‑Дружківці, а також про сім поранених жителів області.
Голова Харківської області Олег Синєгубов інформував про загибель у місті Богодухів 41‑річної жінки та 10‑річного хлопчика, а також про поранення кількох місцевих мешканців: 22‑ та 68‑річних чоловіків, 89‑річної жінки; у селищі Золочів 17‑річна дівчина зазнала гострої реакції на стрес; у селі Лужок Малоданівської громади постраждали 18‑річна дівчина й 73‑річний чоловік.
За даними керівництва Херсонщини, у регіоні протягом доби постраждали шестеро людей внаслідок ворожих ударів.
Ворог регулярно застосовує ударні БПЛА, ракети, кореговані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню для атак на українські міста та цивільну інфраструктуру по всій території країни.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері й націленості на цивільну інфраструктуру.
Обстріли об’єктів життєзабезпечення — електромереж, теплопостачання, водопостачання, засобів зв’язку та медичної інфраструктури — можуть розглядатися як частина систематичних дій, спрямованих на позбавлення населення необхідних умов для життя.
Ознаки та міжнародне визначення геноциду
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу.
Серед ознак геноциду називають: умисні вбивства членів групи або завдання серйозних тілесних ушкоджень; створення умов життя, розрахованих на фізичне знищення групи; запобігання народженню; насильницьку передачу дітей до іншої групи; публічне підбурювання до таких дій.
Перелік конкретних дій, які фігурують у дискусіях експертів і правозахисників щодо застосунків цього визначення, включає: публічні заклики до знищення, переслідування на окупованих територіях осіб із проукраїнською позицією, переселення та депортацію дітей, вилучення й знищення культурних артефактів та системне винищення інтелігенції й носіїв національної культури.
Країни‑учасниці Конвенції зобов’язані протидіяти актам геноциду та притягати винних до відповідальності як у воєнний, так і в мирний час.