Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа повідомив, що російські війська станом на ранок 28 травня здійснили понад 20 атак двох районів області безпілотниками та артилерією, унаслідок чого троє цивільних отримали поранення та зафіксовано матеріальні збитки.
Про це розповідає Дніпро24
«Чоловік 38 років госпіталізований у стані середньої тяжкості. 69-річна жінка і 62-річний чоловік лікуватимуться амбулаторно», – заявив Ганжа.
Пошкоджені об’єкти та райони ураження
У Павлоградському районі за інформацією ОВА пошкоджені п’ятиповерхівка, приватний будинок і ліцей. Дорожня інфраструктура та сусідні споруди також зазнали ушкоджень унаслідок обстрілів і підривних хвиль.
У Нікопольському районі обстрілам піддалися Нікополь та громади Червоногригорівська, Марганецька й Покровська. Там постраждали житловий будинок і автозаправна станція, про що повідомили місцеві адміністративні служби.
Відомо також, що ввечері 27 травня Ганжа інформував про понад 20 обстрілів у чотирьох районах області, тоді протягом дня серед цивільних постраждалих не було.
Методи атак і правова оцінка
За даними адміністрації, російські військові систематично застосовують різні види озброєння — ударні безпілотні літальні апарати, ракети, кориговані авіабомби (КАБ) та реактивні системи залпового вогню — для атак на міста й цивільну інфраструктуру по всій Україні.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини російської федерації і наголошують на їхньому цілеспрямованому характері. Особлива тривога викликає руйнування об’єктів життєзабезпечення: електростанцій, тепломереж, водопостачання, зв’язку та медичних закладів, адже це позбавляє цивільне населення необхідних умов для життя та лікування.
Такі дії розглядають не лише як тактичні удари по інфраструктурі, а й як елементи політики, що можуть мати системний вплив на цивільне населення. У зв’язку з цим правники, дослідники з питань геноциду й правозахисники вказують на наявність низки ознак, які можуть відповідати критеріям геноциду.
До переліку таких дій, які згадують фахівці, належать:
- оголошення намірів щодо знищення українців як етнічної чи національної групи та публічні заклики до таких дій;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку чи медичної допомоги;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення або переслідування інтелігенції, учителів, митців та інших носіїв української культури;
- зміну ідентичності дітей через системи навчання на окупованих територіях та депортацію дітей без батьків з наступною асиміляцією;
- вилучення, знищення чи привласнення українських книжок, пограбування музеїв та викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції (наразі їх 149) зобов’язані робити все можливе для запобігання актам геноциду та притягнення винних до відповідальності як у воєнний, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. До ознак геноциду належать убивство членів групи, нанесення серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи, заходи щодо запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої, а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії відкидає звинувачення щодо цілеспрямованого ураження цивільної інфраструктури, однак масштаби руйнувань і системність ударів надалі викликають занепокоєння в українських органів влади та міжнародної спільноти.