Ексміністерка енергетики Світлана Гринчук оцінила зусилля влади з підготовки енергетичної системи до зимових навантажень як максимально докладені, водночас наголосивши на критичній ролі протиповітряної оборони для захисту інфраструктури від атак рф. За її словами, фізичні заходи без ефективної ППО не забезпечують повного захисту об’єктів енергетики.
Про це розповідає Дніпро24
«На той час (з вересня – ред.) у нас тривали і планові, і екстрені роботи з відновлення, ремонтні роботи, і на той час було підготовлено достатньо генерації для роботи взимку навіть при таких температурах. Але ми бачимо, що з кінця вересня, особливо активно жовтень і листопад, росіяни прицільно атакують балістикою комбіновано з дронами, наші енергообєкти. Якщо ми зараз будемо говорити про типи захисту, то вони також постійно готувалися протягом всіх цих років – і фізичний захист, і ремонтне обладнання, і ППО. Не може працювати фізичний захист на 100% без ефективної роботи ППО. Звичайно, зараз треба посилювати протиповітряну оборону, тому що неможливо захистити проти балістики навіть фізичним захистом. Хоча деякі саркофаги витримували навіть прильоти ракет»,
Підготовка генерації та загроза комбінованих атак
Гринчук зазначила, що від вересня на об’єктах велися як планові, так і позапланові ремонтні та відновлювальні роботи, а також готувалася достатня генерація для сезонного навантаження. Проте на тлі ескалації атак з кінця вересня, особливо в жовтні та листопаді, противник почав цілеспрямовано використовувати балістичні ракети у поєднанні з безпілотниками, що підвищило ризики для критичної інфраструктури.
Ексміністерка підкреслила, що заходи фізичного захисту й ремонтне забезпечення регулярно посилювалися, але сама по собі інфраструктура не може витримати усіх загроз без надійної та ефективної системи ППО. Вона закликала до посилення протиповітряної оборони, оскільки фізичні укріплення не забезпечують захисту від балістичних ударів, хоча окремі споруди й демонстрували витримку при прильотах ракет.
Заперечення впливу та обставини відставки
Гринчук також відкинула твердження про вплив її попередника Германа Галущенка на рішення в Міненерго і наголосила, що керувала відомством самостійно. Вона запевнила, що виконувала свої обов’язки «стовідсотково, навіть більше», відповідально і в межах законодавства, і не отримувала зовнішніх вказівок щодо прийняття рішень.
Коментуючи обставини своєї відставки в контексті скандалу, відомого як «Міндічгейт», Гринчук заявила, що не бачить підстав для підозри щодо своєї діяльності та визнала, що складна медійна ситуація унеможливлювала подальше перебування на посаді. Вона додала, що сама написала заяву про відставку, яку підтримали народні депутати.
10 листопада 2025 року НАБУ оприлюднило інформацію про викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, систематично отримувала неправомірну вигоду від контрагентів «Енергоатому» в розмірі 10–15% від вартості контрактів. Слідство стверджує, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через який пройшло близько 100 мільйонів доларів, і що приміщення цього офісу нібито належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора рф Андрія Деркача, який фігурує в інших кримінальних провадженнях. Ця справа отримала назву «Міндічгейт».
У рамках розслідування детектив НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в різних епізодах слідчі зафіксували участь чотирьох міністрів Кабміну, йдеться про посадовців різних періодів, а не лише про чинний склад міністерств.
Після цих заяв прем’єрка Юлія Свириденко внесла на розгляд парламенту подання про звільнення з посад міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук. 19 листопада Верховна Рада підтримала відставку Гринчук.
У своїх висловлюваннях ексміністерка наполягала на власній безпечності з правової точки зору та наголошувала на необхідності зосередитися на посиленні оборонних та ремонтних можливостей енергосистеми для протидії подальшим ударам по інфраструктурі.