Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив про збільшення числа постраждалих внаслідок чергових російських ударів за останню добу: за офіційними даними, загинули троє людей, поранені 20 осіб, серед них діти.
Про це розповідає Дніпро24
«У селищі Золочів постраждали 14-річний і 15-річний хлопці; у м. Барвінкове постраждали жінки 63, 62, 57, 48, 44, 33, 34, 33 років та 27-річний чоловік», – повідомив Синєгубов.
За інформацією голови ОВА, 63-річна жінка загинула поблизу села Бригадирівка Балаклійської громади, постраждали також чоловіки 59, 49 і 44 років. Напередодні в Барвінковому відомо було про сімох поранених.
Втрати та поранені в інших прифронтових громадах
У Лозовій внаслідок обстрілів загинули 55-річний чоловік і 88-річна жінка; поранення отримали чоловіки 49, 41, 59 років та жінки 78, 64, 52 років. Утім, удари торкнулися не лише Харківщини.
Голова Донецької області повідомив про загиблого в Костянтинівці; там четверо людей дістали поранення, ще один поранений зафіксований у Стародубівці Краматорського району.
Пошкоджена інфраструктура та постраждалі в інших регіонах
За словами очільника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, в області обстріли пошкодили житлові будинки, автозаправну станцію, газогін, тролейбуси, приватні гаражі та автомобілі. Через ці удари восьмеро людей дістали поранення.
На Сумщині російські війська атакували близько 20 населених пунктів більш ніж тридцять разів за добу. В Краснопільській громаді внаслідок удару дрона загинув 60-річний чоловік. Також до медичного закладу звернувся 40-річний чоловік, поранений 10 лютого під час ворожого удару дрона у Великописарівській громаді.
Російські військові систематично застосовують ударні безпілотники, ракети, кореговані авіабомби (КАБ) та реактивні системи залпового вогню, атакуючи міста й цивільну інфраструктуру по всій території України.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері. Дії, що систематично спрямовані на знищення цивільних об’єктів та життєво важливої інфраструктури, розглядаються експертами й правозахисниками як ознаки геноциду.
Ознаки та приклади дій, які називають геноцидними:
- публічні заяви керівників про непризнання існування українського народу або заклики до його знищення;
- публічні підбурювання до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку і медичної допомоги;
- переслідування й винищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції, вчителів, митців і носіїв української культури;
- зміна ідентичності дітей через освітні системи на окупованих територіях та депортацію дітей до росії;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. На сьогодні учасницями конвенції є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них у воєнний і мирний час.
Геноцид визначається як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. До характерних ознак належать: вбивство членів групи або спричинення їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню в групі та насильницька передача дітей до іншої групи; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та вбиває цивільних осіб, попри численні свідчення про руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, об’єктів енергетики й водопостачання.