Кабінет Міністрів України ухвалив важливе рішення, затвердивши перелік товарів, для яких експорт та імпорт у 2026 році здійснюватиметься лише за ліцензіями. Це рішення закріплено постановою уряду №1795, що була видана 31 грудня 2025 року.
Про це розповідає Дніпро24
Серед основних нововведень — запровадження квоти на експорт українського цукру до країн Європейського Союзу, обсяг якої у 2026 році складе 100 тисяч тонн. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України відповідатиме за розподіл цієї квоти між експортерами, виходячи з фактичних обсягів виробництва цукру, визначених за період з січня по грудень 2025 року.
Щоб отримати право на участь у розподілі квоти, виробникам потрібно до 20 січня 2026 року подати до міністерства інформацію про обсяги виробництва разом із підтверджуючими документами. На основі цих даних будуть визначені індивідуальні обсяги експорту для кожного учасника зовнішньоекономічної діяльності.
Регулювання експорту зернових та олійних культур
Уряд також звернув увагу на регулювання експорту зернових та олійних культур до сусідніх країн. В додатку 4 до постанови наведено перелік товарів, постачання яких до Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі буде можливе лише за наявності ліцензії. Це стосується пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та насіння соняшнику.
Видача ліцензій на експорт цих товарів проходитиме за процедурою, визначеною Міністерством економіки, після проведення двосторонніх консультацій з країнами-партнерами, що виявлять готовність до діалогу. Рішення щодо надання ліцензій прийматимуться протягом 15 днів з моменту надходження заявки до міністерства.
Дії раніше виданих ліцензій
Постанова також регулює питання дії раніше виданих дозволів. Ліцензії на експорт або імпорт товарів, які не були використані у 2025 році, залишатимуться чинними до 1 березня 2026 року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Таким чином, ухвалене рішення має на меті забезпечення контрольованого функціонування зовнішньої торгівлі у 2026 році, враховуючи зобов’язання України перед міжнародними партнерами та необхідність захисту внутрішнього аграрного ринку.