Голова Європейської ради Антоніу Кошта 10 березня під час виступу на конференції послів країн ЄС закликав учасників конфлікту на Близькому Сході до стриманості та переговорів і висловив сподівання, що на наступному засіданні блок продовжить чинні санкції проти росії й ухвалить новий пакет обмежувальних заходів.
Про це розповідає Дніпро24
«Європейський Союз підтримує багатостраждальний народ Ірану. Ми підтримуємо їхнє право жити в мирі та визначати своє майбутнє. Ми вважаємо, що їхні права та свободи людини повинні бути повністю дотримані. Але свобода та права людини не можуть бути досягнуті за допомогою бомб», – заявив він.
Кошта наголосив на ризиках подальшої ескалації: загострення може зачепити не лише регіон Близького Сходу, а й Європу та інші частини світу. На його думку, у нинішньому конфлікті на виграші опиняється росія, оскільки вона скористовується підвищенням цін на енергоносії для підсилення своїх ресурсів і фінансування військових дій, а також отримує вигоду від відволікання міжнародної уваги від українського фронту.
Фінансова та політична підтримка України
За словами Кошти, Євросоюз продовжує надавати Україні допомогу в чотирьох основних вимірах: фінансово, політично, дипломатично та в питаннях відновлення інфраструктури. Він висловив переконання, що позика на 90 мільярдів євро, яка наразі заблокована Угорщиною, зрештою буде надана Києву, а блок має зберігати тиск на росію, щоби досягти справедливого миру, прийнятного для України й безпечного для Європи.
Імпульс для розширення ЄС
Кошта також зазначив, що заявка України на вступ до ЄС створила новий імпульс для процесу розширення, який охоплює не лише Україну, але й Молдову та шість країн Західних Балкан. Він наголосив на важливості підходу, заснованого на досягненнях, і закликав діяти рішуче й оперативно, щоб перетворити цей імпульс на реальні кроки в найближчі роки.
Водночас очільник Ради констатував, що словацька та угорська влада блокують схвалення двадцятого пакета санкцій проти росії та виділення багатомільярдного кредиту Україні, про яке лідери ЄС домовилися ще в грудні; обидві країни заявляють, що зберігатимуть вето, доки не відновиться транспортування нафти по нафтопроводові «Дружба».