Олена Гож із Кривого Рогу перетворила хобі на справу: у власній теплиці вона вирощує гострі сорти перців, серед яких були екземпляри з Книги рекордів Гіннеса. За освітою бухгалтер, що більше трьох десятиліть працювала за фахом, Олена почала культивувати екзотичні культури після встановлення теплиці у 2022 році. Урожай, отриманий у 2024 році, вона сушить, маринує, готує джеми та ферментовані соуси різної гостроти, експериментуючи з рецептурами та збираючи відгуки поціновувачів
Про це розповідає Дніпро24
Від ідеї до перших плодів
Ініціатива вирощувати саме супергострі перці виникла з жартівливого прохання сина: “ Вирости мені гострих перців із Книги рекордів Гіннеса”. Олена купила п’ять насінин сорту Carolina Reaper у 2023 році — тоді цей сорт вважали найгострішим у світі. Перші клопоти показали, що ці рослини вибагливі: їх доводилося піклуватися, приносити в дім, щоб не промерзали, бо теплиця не опалювалася. З п’яти насінин далися дві рослини, які спершу не плодоносили, але цікавість і пошук інформації в міжнародних спільнотах стимулювали продовжувати експерименти.
Порода, догляд і безпека при роботі
Carolina Reaper вирізняється надзвичайно високими показниками за шкалою Сковілла — близько 1,5–2 мільйонів одиниць капсаїцину, тоді як звичайні столові перці мають близько 20 тисяч. У 2024 році Олена випробувала 14 професійно підібраних сортів і отримала рясний урожай: деякі кущі сягали півметра, інші — двометрової висоти. Щоб працювати з дорослими рослинами, господиня повністю закривається — маска, екран, дві пари рукавичок — адже капсаїцин летючий і може спричинити сильне печіння навіть через захисні рукавички.
Основні труднощі вирощування пов’язані з потребою в теплі, достатньому світлі та поживних речовинах. Рослини потребують формування, пасинкування та стабільних умов — при стресі вони довго відновлюються. Олена дотримується органічних підходів: не застосовує хімічних засобів, гормонів чи стимуляторів росту, хоча визнає, що такі добавки могли б збільшити врожайність.
Сорти обирають за відгуками «споживачів»: спочатку враховувалися побажання сина й чоловіка, але згодом посадки коригували за реакцією тих, хто куштує продукти з городу. В кожного сорту — своя форма плодів: бубонки, дзвоники, зморшкуваті екземпляри з щільними перегородками, де зосереджена найбільша гострота.
У минулому сезоні в теплиці росли 33 сорти, ще було придбано 11 нових. Олена бере участь у спільнотах обміну насінням: формуються посилки, які мандрують Україною, і таким чином на ділянці з’являються нові сорти для випробування.
Що стосується дегустацій, Олена фіксує реакції людей, котрі куштують її «вогняні» перці. Один випадок: солдати отримали на день народження пакет з гострим перцем сорту Scotch Bonnet, що має 150–300 тисяч сковіллів. Хтось спочатку вирішив, що він не надто гострий, з’їв цілу перчину і відчув сильне печіння, сльози та неприємні відчуття, від яких довелося чекати, поки ситуація нормалізується. Щоб уникати неприємних наслідків, при продажу чи пригощанні Олена завжди запитує про рівень перенесення гостроти і радить починати з помірних сортів.
З перців вона виготовляє соуси, джеми, цукерки, в’ялені та мариновані вироби — підбирає інгредієнти, тестує рецепти та коригує їх за побажаннями поціновувачів. За словами господині, гостра їжа дає адреналін і дофамін, відтак люди відчувають ейфорію та бажання знову пробувати нові поєднання.
«Якщо є справа, яка гріє душу, — не треба боятися починати»
Олена бачить подальший розвиток як бізнес у переробці: мрія — відкрити цех у колаборації з фермерами і вийти на міжнародний ринок, зокрема Японію. Вона переконана, що розвиток локального сільського господарства та невеликих переробних підприємств робить країну привабливішою для тих, хто поїхав за кордон, і сприяє поверненню людей додому.
Порада тим, хто боїться змін або гострого: починати з малого, крок за кроком, шукати знання та не боятися пробувати нове
Тамара Бєлкіна,
фото з архіву Олени Гож