Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс підтвердив повідомлення про навчання НАТО в Естонії, під час яких невеликі групи українських операторів дронів, що виконували роль умовного противника, за короткий проміжок часу змогли нейтралізувати сили Альянсу, еквівалентні двом батальйонам.
Про це розповідає Дніпро24
«У нас не було окремого пункту порядку денного комісії чи колегії під назвою «Українські уроки на навчаннях НАТО». Але саме ці питання ми фактично й обговорюємо, коли говоримо про розвиток наших флагманських проєктів і ініціатив із протидії дронам. Тож це добре відомий факт», – додав Кубілюс.
За словами Кубілюса, обговорення результатів цих навчань вже відбуваються на рівні європейської політики, але ключовим висновком є те, що проблема протидії безпілотникам виходить за межі простої налагодженої масового виробництва платформ. Він наголошує на необхідності комплексного підходу, що включає операційні процедури, інформаційне забезпечення та швидку адаптацію техніки під нові загрози.
Чим відрізняється українська дронова екосистема
Кубілюс відзначив, що український досвід демонструє не лише вміння виготовляти дрони, а цілу екосистему: оперативні можливості, збір і аналіз цифрової статистики, швидке модернізування платформ у відповідь на засоби глушіння та ефективне управління бойовою інформацією. Саме ця сукупність чинників, на його думку, дозволяє українцям досягати суттєвих результатів на полі навчань.
Водночас єврокомісар визнав, що в Європи поки що не сформовані аналогічні можливості з виявлення, керування даними й економічно ефективного знищення маловартісних безпілотних апаратів. Як ілюстрацію проблеми він навів ситуацію, коли для ураження дрона вартістю кілька тисяч євро застосовують дорогі ракети — це неефективно з погляду ресурсів та стратегії.
Нові ініціативи ЄС і тактичні висновки
У відповідь на ці виклики в ЄС уже розпочали розробку нових оборонних проєктів з протидії дронам, серед яких згадуються ініціативи «Східний вартовий» та «Стіну дронів», що мають посилити захист східного флангу та регіональну координацію. Кубілюс наголосив на важливості регіональних і загальноєвропейських проєктів для вивчення та впровадження українських підходів.
Єврокомісар також послався на інциденти, які підкреслюють поточні прогалини: зокрема, випадок із близько двадцятьма дронами, що перетнули кордони Польщі, показав обмеженість існуючих засобів виявлення й реагування. Як додаткову ілюстрацію ефективності українських тактик у публікації було зазначено, що під час торішніх навчань у Естонії мала група українських операторів за півдня «знищила» численні одиниці бронетехніки та уразила десятки позицій Альянсу, після чого один із натівських командирів сказав: «Нам кінець».
Підсумовуючи, Кубілюс закликає розвивати мультидисциплінарні підходи до боротьби з безпілотниками — від вдосконалення виявлення й управління інформацією до створення економічно обґрунтованих засобів нейтралізації загроз.